Навколо перспектив розвитку голосового помічника «Аліса AI» розгоряються неабиякі пристрасті. На тлі обговорень у Мінцифри можливого розширення функціоналу вітчизняних ІІ-асистентів на смартфонах, планшетах і розумних колонках «Яндекс» поспішив внести ясність. Керівник групи безпеки «Аліси AI» та безпілотного транспорту компанії Борис Рютін категорично спростував інформацію про те, що асистент може отримати необмежений доступ до користувацьких даних, включно з банківськими застосунками.
Офіційна позиція «Яндексу»
За словами Рютіна, можливості будь-якого асистента на мобільному пристрої завжди жорстко обмежені механізмами безпеки операційної системи. Доступ можливий виключно до тих функцій і даних, на які користувач дав явний дозвіл. Він наголосив, що «Аліса AI» не отримує і не отримає жодних додаткових привілеїв, які ставили б її у вигідніше становище порівняно із зарубіжними аналогами. Більше того, власник гаджета завжди має право самостійно обрати помічника — російського чи іноземного — у налаштуваннях пристрою. Це базове право, доступне кожному.
Приводом для занепокоєння стала ініціатива Мінцифри, у межах якої «Алісу AI» можуть включити до списку обов’язкового до попереднього встановлення ПЗ, а також наділити розширеними правами доступу до системних функцій і застосунків, що збирають чутливі дані. Аналітики ринку вбачають у цьому ризики монополізації цифрового простору «Яндексом», однак у самій компанії наполягають на тому, що жодного «карт-бланшу» не буде.
Суть законодавчої ініціативи
Обговорюваний проєкт постанови, який уже з’являвся на порталі нормативних правових актів на початку серпня, а потім був знятий для доопрацювання, передбачає, що ІІ-помічник може стати «сервісом із доступом до системних функцій». Йдеться про розширені можливості роботи зі сповіщеннями, авторизацією та апаратними компонентами. Однак, як підкреслюють джерела, обізнані із ситуацією, навіть у цій версії документа не йшлося про надання асистенту прямого доступу до банківських утиліт або можливості зберігати конфіденційну інформацію на власних потужностях. Усі операції мали залишатися в межах дозволів, наданих користувачем.
Законодавча база для подібних змін уже формується: у липні було ухвалено закон «Про підтримку розвитку штучного інтелекту в Росії», який створює основу для впровадження «системного помічника ІІ на базі суверенних або національних фундаментальних моделей». Експерти вважають, що головна мета цієї ініціативи — обмежити присутність зарубіжних ІІ-моделей на російському ринку, хоча прямих підтверджень цьому від влади немає.
Мій погляд: Ситуація навколо «Аліси» — яскравий приклад того, як регуляторні ініціативи, навіть благочестиві за своєю суттю, породжують хвилю спекуляцій. Для ринку критично важливо, щоб будь-які нововведення не порушували базовий принцип користувацького суверенітету над даними. Інакше ми ризикуємо отримати не технологічний прорив, а новий виток недовіри до цифрових платформ.