Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку (АРРФР) представило амбітний проєкт Програми розвитку ринку капіталу до 2030 року. Цей документ знаменує системний зсув: регулятор має намір кардинально спростити вихід компаній на біржу та передати фондовий ринок на саморегулювання. Йдеться про формування сучасної архітектури, здатної стати повноцінною альтернативою банківському кредитуванню для довгострокового фінансування економіки.
Інституційні інвестори та новий підхід до ліквідності
Ключовий акцент у програмі зроблено на посиленні ролі інституційних інвесторів. Планується переглянути підходи до управління пенсійними активами та розширити можливості для вкладення коштів фінансових організацій у внутрішні інструменти. Це має створити стійкий довгостроковий попит на акції та облігації казахстанських емітентів.
Для підвищення ліквідності вторинного ринку регулятор пропонує впровадити централізований механізм запозичення цінних паперів. Це дозволить інституціоналам надавати тимчасово вільні активи для ринкових операцій, легалізує покриті короткі продажі та посилить роль маркет-мейкерів. Окрема увага приділяється незалежній аналітиці емітентів, що критично важливо для прозорого ціноутворення.
Саморегулювання та захист прав інвесторів
Програма передбачає передачу біржі KASE та її регуляторним функціям більшої самостійності. Наступний крок — створення в структурі майданчика незалежного регуляторного комітету, який ухвалюватиме рішення окремо від комерційного керівництва. Інформація про ознаки маніпулювання ринком оперативно передаватиметься до агентства.
Паралельно посилюються вимоги до корпоративного управління та прозорості публічних компаній, що має посилити захист прав міноритарних акціонерів і сформувати довгострокову довіру приватних інвесторів. Для реалізації цих завдань буде розроблено новий закон «Про ринок капіталу», який винесуть на обговорення в мажиліс у грудні.
Податкові пільги та нова форма для бізнесу
Стимулювати вихід на IPO планується через податкові пільги. Пропонується механізм «податкових сходів»: чим вищий free float і ширше коло акціонерів, тим більший розмір пільги. Це підтримає компанії на етапі підготовки до публічного розміщення та підвищить ліквідність ринку.
Для зростаючого бізнесу вводиться нова організаційно-правова форма — непублічне акціонерне товариство. Вона стане проміжною ланкою між ТОВ і публічним АТ, спрощуючи вимоги до емітента, але зберігаючи захист прав міноритаріїв. Це дозволить компаніям випускати акції та конвертовані інструменти без необхідності одразу відповідати жорстким стандартам повного АТ.
Мій погляд: Казахстан демонструє рідкісне для пострадянського простору розуміння того, що ліквідність і довіра — це не лише адміністративні вимоги, а й економічні стимули. Зв'язка «податкові пільги + саморегулювання + спрощена корпоративна форма» — це комплексний рецепт, який за послідовної реалізації може справді оживити ринок капіталу та відкрити нові можливості для роздрібних інвесторів.