Ринок очікує від Банку Росії не прямолінійного руху вниз за ключовою ставкою, а серії виважених кроків із зупинками для оцінки ефекту. Таку позицію озвучив голова Ощадбанку Герман Греф, виступаючи на Східному економічному форумі. За його оцінкою, регулятору знадобляться «тактичні паузи» для аналізу накопичених факторів перед кожним наступним рішенням.
В Ощадбанку не очікують стрімкого здешевлення грошей цього року. Банк зберігає прогноз за середньою ключовою ставкою на рівні 13–13,5% за підсумками року, допускаючи при цьому можливість тимчасових зупинок у циклі пом'якшення. Греф підкреслив: реальна відсоткова ставка залишається досить високою, а отже, у ЦБ є простір для маневру, але поспішати з його використанням не варто.
Обережність як новий тренд
Заява голови Ощадбанку перегукується з останніми сигналами самого регулятора. На засіданні 24 липня рада директорів знизила ставку з 14,25% до 14% річних, однак уже наприкінці серпня в ЦБ заговорили про звуження простору для подальшого пом'якшення. Більше того, голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна раніше не виключала навіть підвищення ставки в разі реалізації проінфляційних ризиків.
Показово, що прогнози Ощадбанку та ЦБ за конкретними цифрами розходяться. Регулятор у своїх останніх матеріалах закладає середню ставку 14,5–14,6% на 2026 рік, тоді як Ощадбанк очікує нижчих значень. Цей розрив наочно демонструє, наскільки по-різному учасники ринку оцінюють швидкість повернення інфляції до цільових 4%.
Сценарії до 2029 року: від м'якої посадки до жорсткого шторму
Сам Банк Росії в проєкті Основних напрямів грошово-кредитної політики представив чотири варіанти розвитку подій до 2029 року. У базовому сценарії ставка в 2027 році опускається до 10,5–12,5%, а інфляція закріплюється біля цілі. Однак у ризиковому сценарії картина протилежна: ставка може підскочити до 19–21%, а інфляція прискоритися до 11–13%.
Голова комітету Держдуми з фінансового ринку Анатолій Аксаков також попереджав про ймовірну паузу на вересневому засіданні. За його оцінкою, зниження до 13% і нижче до кінця року можливе, але не є базовим сценарієм. Для такого результату потрібна стабілізація паливного ринку та відсутність закріплення вторинних ефектів від зростання цін на бензин, ослаблення рубля та індексації тарифів ЖКГ у підвищених інфляційних очікуваннях.
Мій погляд: Ринок поступово звикає до думки, що цикл пом'якшення буде довшим і звивистішим, ніж передбачалося раніше. Пауза у вересні — це не розворот політики, а радше перестраховка. Для крипторинку, який чутливий до глобальної ліквідності, російська ключова ставка залишається другорядним фактором, але сигнал про збереження жорстких грошово-кредитних умов в одній із найбільших економік світу додає нервозності в загальну картину ризику.