Президент Росії Володимир Путін під час пленарної сесії Східного економічного форуму окреслив ключові орієнтири макроекономічної політики. Головний тезис — боротьба з інфляцією йде успішно, але регулятору та уряду доведеться вирішувати це завдання, не допускаючи надмірного охолодження ділової активності. За оцінками Мінекономрозвитку, на 31 серпня річна інфляція сповільнилася до 6,3%, що підтверджує ефективність поточного курсу.

Балансування на межі

Путін підкреслив, що зниження цінового тиску — це результат свідомих дій Центробанку та кабінету міністрів. В останні місяці обсяг інвестицій справді скоротився, і це прямий наслідок жорсткої монетарної політики. Однак влада спочатку усвідомлювала ризик «переохолодження» економіки та діяла з урахуванням цього фактора, не допустивши гіперінфляційного сценарію, загроза якого була цілком реальною.

При цьому президент визнав, що серед експертів немає єдності щодо подальших кроків. Одні наполягають на необхідності запуску нового циклу зростання та надання політиці більшої динаміки, інші закликають до обережності. За його словами, дискусії з професіоналами можуть тривати нескінченно, але головна мета — створення сприятливих умов для приватних інвестицій, які мають стати драйвером розвитку замість державних ресурсів.

Бюджетний дефіцит і боргове питання

Окремо Путін зупинився на стані федерального бюджету. Дефіцит визнано, але названо некритичним на тлі одного з найнижчих рівнів державного боргу у світі. Президент закликав не стільки до тотальної економії, скільки до раціонального витрачання коштів і чіткого визначення пріоритетів. Він попередив, що надмірне навантаження на фінансову систему, особливо через запозичення приватних банків, може призвести до скорочення доступних ресурсів для бізнесу.

Глава держави нагадав, що бюджетна динаміка завжди хвилеподібна — періоди профіциту змінюються дефіцитом. Нинішня ситуація не унікальна, і у влади є впевненість у поступовому вирішенні всіх проблем. За його оцінкою, уряду та Центробанку поки що вдається утримувати баланс між стимулюванням зростання та стримуванням цін, що має привести до результатів, заявлених ще півтора-два роки тому.

Інфраструктурні облігації як новий інструмент

Ще однією темою стало залучення «довгих грошей» у проєкти державно-приватного партнерства. Для цього розроблено модель фінансування на основі випуску концесійних облігацій. Путін доручив відстежувати практичну реалізацію цієї схеми та за необхідності доналаштовувати механізми. Брак довгострокового капіталу залишається одним із головних бар'єрів для інфраструктурних ініціатив.

Нагадаю, що минулого року на ВЕФ ВЕБ.РФ і Ощадбанк уже уклали угоду про створення нової моделі фінансування ДПП-проєктів з орієнтацією на інституційних інвесторів. Двоетапна схема передбачає випуск нового типу паперів, що має розширити інвестиційні можливості.

Мій погляд: Заяви про зниження інфляції до 6,3% — позитивний сигнал, але риторика про «балансування» вказує на крихкість поточної рівноваги. Для ринку цифрових активів і традиційних інвесторів ключовим залишається питання: чи зможе ЦБ перейти до пом'якшення політики без нового витка цінового тиску? Поки що це радше сценарій другого півріччя 2025 року, ніж найближча перспектива.