Голова Сбербанку Герман Греф припустив, що Банк Росії може вдатися до «тактичних пауз» у циклі зниження ключової ставки. Ця заява прозвучала на полях Східного економічного форуму, де обговорювалися перспективи грошово-кредитної політики. При цьому «Сбер» зберігає свій прогноз щодо ставки на кінець року в діапазоні 13–13,5%, що вказує на очікування подальшого, але більш обережного пом'якшення.
На мою думку, сигнал Грефа надзвичайно показовий: ринок починає усвідомлювати, що дезінфляційний тренд не буде лінійним. Регулятору потрібен час, щоб оцінити накопичені фактори, перш ніж рухатися далі. Тому паузи — це не розворот політики, а необхідний елемент для калібрування рішень.
Простір для маневру
Греф підкреслив, що реальна процентна ставка залишається досить високою, що дає ЦБ можливість для поступового зниження. Однак він не очікує прямолінійного руху вниз. Банк Росії, за його словами, зважуватиме кожен крок, реагуючи на змінну економічну кон'юнктуру.
Ця позиція узгоджується з останніми діями та заявами самого регулятора. На засіданні 24 липня рада директорів знизила ставку з 14,25% до 14% річних. Вже наприкінці серпня в ЦБ заявили про звуження простору для подальшого пом'якшення, а голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна не виключала навіть підвищення ставки. Очевидно, що риторика регулятора стала жорсткішою, ніж очікування ринку.
Розбіжність прогнозів
Цікаво, що прогнози Сбербанку та ЦБ щодо конкретних цифр розходяться. Банк очікує ставку на рівні 13–13,5% за підсумками року, тоді як сам регулятор закладає 14,5–14,6% у середньому за 2026 рік. Цей розрив показує, наскільки по-різному учасники ринку оцінюють швидкість повернення інфляції до цільових 4%.
У Держдумі також лунають обережні оцінки. Голова комітету з фінансового ринку Анатолій Аксаков не виключив паузи на вересневому засіданні, зазначаючи, що довгостроковий тренд на здешевлення грошей зберігається. На його думку, зниження ставки до 13% і нижче до кінця року можливе, але не є базовим сценарієм. Для такого результату потрібна стабілізація паливного ринку, а вторинні ефекти від зростання цін на бензин, ослаблення рубля та індексації тарифів ЖКГ не повинні закріпитися в підвищених інфляційних очікуваннях.
Сценарії ЦБ: від м'якої посадки до жорсткого шторму
Сам регулятор у проєкті Основних напрямів грошово-кредитної політики представив чотири сценарії з прогнозом ставки, інфляції та ВВП до 2029 року — від базового до ризикового. У базовому варіанті ставка у 2027 році опускається до 10,5–12,5%, а інфляція закріплюється біля цілі в 4%. У ризиковому сценарії картина зворотна: ставка у 2027 році може піднятися до 19–21%, а інфляція прискоритися до 11–13%.
Такий розкид пояснює, чому в Сбері говорять саме про тактичні паузи. Регулятору важливо зберігати простір для маневру за будь-якого розвитку подій.
Мій висновок: Ринку варто готуватися до того, що зниження ставки буде повільнішим і переривчастішим, ніж хотілося б багатьом позичальникам. Для інвесторів це означає, що дохідності за облігаціями з фіксованим купоном можуть залишатися привабливими довше, а волатильність на борговому ринку посилиться напередодні кожного засідання ЦБ.