Ключовий прорив в історичній криптографії: нова модель Claude Fable 5.1 від Anthropic зуміла розшифрувати знамениту криптограму Cyphral Distich, створену шотландським письменником Томасом Еркхартом у 1653 році. Ця головоломка залишалася нерозв’язаною протягом понад трьох з половиною століть і входила до топ-50 найвідоміших нерозкритих шифрів у світі.
Ключ до розгадки — у структурі самої книги
Криптограма являє собою два рядки по 32 числа, надруковані в кінці трактату Logopandecteision. Попередні дослідники безуспішно застосовували частотний аналіз та різні методи підстановки, припускаючи, що ключ потрібно шукати поза текстом. Однак Fable 5.1 звернула увагу на принципово інший підхід: числа відсилають до 32 «прокуритацій» — нумерованих побажань автора, надрукованих раніше в тій самій книзі.
Алгоритм розшифрування виявився елегантно простим: i-те число в рядку вказує на i-ту прокуритацію, а його значення визначає порядковий номер слова в ній. Зібравши перші літери цих слів, модель отримала двовірш на підтримку короля Карла II: «Боже, підтримай короля Карла Другого і зроби його верховним правителем цієї землі». Результат повністю відповідає політичним поглядам Еркхарта, який був переконаним прихильником династії Стюартів.
Друга криптограма та сумніви скептиків
Тим самим методом модель дешифрувала і складніший Cyphral Octastich — восьмивірш із 285 чисел, захований в іншому трактаті Еркхарта. Тут числа відсилали до сторінок книги, однак дев’ять літер у п’ятому рядку залишилися нерозшифрованими через відсутність потрібного аркуша в оцифрованих копіях.
Примітна й методологія експерименту: модель працювала автономно 44 хвилини, витративши 176 000 токенів і практично без підказок оператора. Автор дослідження Гебі Джафф підкреслює, що Fable 5.1 проявила унікальну здатність обирати посильне завдання з безлічі нерозв’язаних і не відступати після перших невдач — якість, якої бракувало іншим передовим LLM.
Однак наукова спільнота зустріла результат неоднозначно. Незалежні спеціалісти з Reticuli Labs оскаржили дешифрування, вказавши на десять позиційних розбіжностей: у відповідних прокуритаціях відсутні слова, що починаються з потрібних літер. Їхній власний перебір 65 варіантів підрахунку дав лише вісім збігів із 64 літер — що відповідає рівню випадковості. Більше того, критики зазначають, що в першодруці 1653 року числових рядків взагалі немає, і обидві криптограми відомі лише з біографії Еркхарта, опублікованої в 1899 році.
Моя експертна оцінка: Ця ситуація демонструє подвійну природу ІІ-відкриттів. З одного боку, здатність моделі до нестандартного мислення вражає. З іншого — відсутність відтворюваного результату та розбіжності в джерелах нагадують нам, що навіть найелегантніші рішення потребують суворої верифікації. У світі криптографії, як і у світі цифрових активів, довіра будується на доказах, а не на гучних заявах.