Питання про подальшу траєкторію ключової ставки залишається центральною темою для всіх фінансових ринків, і останні заяви найбільшого банку країни додають інтриги. Голова Ощадбанку Герман Греф припустив, що Центробанк може взяти «тактичні паузи» у процесі пом'якшення грошово-кредитної політики. Ця заява, зроблена на полях Східного економічного форуму, суттєво коригує очікування учасників ринку перед найближчим засіданням ради директорів регулятора, призначеним на 11 вересня.
Обережність як новий тренд
Мій аналіз сигналів від провідних гравців вказує на те, що ринок входить у фазу підвищеної невизначеності. Греф підкреслює, що реальна процентна ставка залишається досить високою, що дає регулятору простір для маневру. Однак, за його словами, ЦБ необхідний час для оцінки сукупності факторів та їхнього впливу на інфляцію, перш ніж продовжувати рух униз. В Ощадбанку не очікують прямої низхідної лінії, але й не бачать передумов для розвороту політики.
Ця позиція перегукується з нещодавніми діями та риторикою самого Банку Росії. Нагадаю, що на засіданні 24 липня ставку було знижено з 14,25% до 14%, однак уже наприкінці серпня регулятор заявив про звуження простору для подальшого пом'якшення. Більше того, голова ЦБ Ельвіра Набіулліна не виключала навіть підвищення ставки. Така риторика створює вкрай волатильний фон для всіх класів активів, включно з криптовалютами, які чутливі до глобальної ліквідності.
Розбіжність прогнозів і сценарії ЦБ
Показово, що прогнози Ощадбанку та регулятора щодо кінцевої точки року суттєво різняться. Банк очікує ставку на рівні 13–13,5% за підсумками року, тоді як ЦБ у своїх проєкціях на 2026 рік закладає діапазон 14,5–14,6%. Цей розрив в оцінках підкреслює, наскільки по-різному учасники ринку оцінюють швидкість повернення інфляції до цільових 4%.
Сам ЦБ у проєкті Основних напрямів грошово-кредитної політики представив чотири сценарії розвитку подій до 2029 року. Діапазон вкрай широкий: від базового, що передбачає зниження ставки до 10,5–12,5% у 2027 році з інфляцією біля цілі, до ризикованого, де ставка може підскочити до 19–21%, а інфляція прискоритися до 11–13%. Саме така вилка пояснює, чому навіть усередині істеблішменту, включно з головою комітету Держдуми з фінринку Анатолієм Аксаковим, говорять про можливу паузу, а не про розворот тренду на здешевлення грошей.
Мій експертний погляд: Для крипторинку така невизначеність у монетарній політиці найбільшої економіки — сигнал до обережності. Зростання ставки або навіть тривала пауза в її зниженні підтримуватиме високу дохідність рублевих інструментів, відволікаючи ліквідність від ризикових активів. Однак базовий сценарій ЦБ, що передбачає поступове зниження ставки, залишається позитивним фактором для довгострокового зростання інтересу до альтернативних інвестицій, включно з цифровими активами.