До окружного суду Нью-Йорка надійшов позов від двох підприємців з Таїланду проти Tether. Суть претензій — блокування $42,4 млн у стейблкоїнах USDT, яке емітент провів у жовтні 2025 року. Позивачі наполягають: заморозка відбулася без офіційного ордера, а лише на основі неформального звернення з боку Управління розслідувань внутрішньої безпеки США (HSI).
За моєю оцінкою, це один із найпоказовіших кейсів за останні роки, який розкриває фундаментальну суперечність у роботі найбільшого емітента стейблкоїнів. З одного боку, Tether позиціонує себе як нейтральна інфраструктура, що підпорядковується лише закону. З іншого — компанія явно йде назустріч американським силовикам ще до того, як ті оформлюють юридично обов'язкові документи.
Контекст спору пов'язаний із гучною справою про шахрайство за схемою «обробки свиней» (pig butchering), де фігурує збиток у розмірі $61 млн. Позивачі не заперечують, що їхні кошти можуть бути пов'язані з цією аферою, однак оскаржують процедуру. Вони вказують: ордер на вилучення активів суд Східного округу Північної Кароліни видав лише в лютому 2026 року — тобто через чотири місяці після блокування.
З формальної точки зору, Tether порушила презумпцію невинуватості та діяла на випередження, покладаючись на усні домовленості з владою. Але насправді стейблкоїн-емітенти давно перетворилися на інструмент позасудового примусу, особливо коли йдеться про юрисдикцію США. Це створює небезпечний прецедент: якщо суд стане на бік позивачів, Tether доведеться переглянути всю свою політику комплаєнсу, а це може вдарити по ліквідності USDT на вторинному ринку.
Мій вердикт: позов, найімовірніше, не призведе до розморожування коштів — надто явний зв'язок із шахрайством. Але він змусить індустрію замислитися про те, наскільки легітимними є дії емітентів, коли вони діють у сірій зоні між приватним правом та державними інтересами. Для ринку це сигнал: навіть найбільші гравці не застраховані від юридичних ризиків, а довіра до стейблкоїнів залежить не лише від резервів, а й від прозорості процедур.