Китайські інтернет-гіганти перебувають на порозі переходу до фази активної монетизації штучного інтелекту. За моїми оцінками, заснованими на аналізі ринкових трендів і даних інвестиційного банку UBS, значну частку прибутку від ШІ ці компанії почнуть отримувати вже через два-три роки. Ключова умова — пом'якшення обмежень на постачання чипів і розвиток необхідної інфраструктури.
Зараз основну маржу в секторі ШІ забирають постачальники «заліза» та супутніх послуг. Ринок впирається в гострий дефіцит обчислювальних потужностей, що тимчасово зміщує баланс сил на користь виробників обладнання. Однак, як підкреслює керівник досліджень китайського інтернет-сектору UBS Кеннет Фонг, якщо обмеження послабшають, «цінова влада» неминуче перейде до платформ із великою аудиторією, унікальними даними та розвиненими каналами дистрибуції.
Витрати гігантів: ставка на майбутнє чи ризик для прибутку?
Прогнози звучать на тлі безпрецедентного зростання ШІ-витрат з боку Tencent і Alibaba. Остання майже потроїла капітальні витрати у другому кварталі — до 52,8 млрд юанів ($7,86 млрд). Примітно, що вільний грошовий потік компанії вперше став від'ємним, склавши мінус 13,8 млрд юанів ($2,05 млрд). За квартал, що завершився в червні, відтік вільного грошового потоку досяг 44,7 млрд юанів ($6,65 млрд) — це більш ніж удвічі вище за показник річної давнини. Загальні квартальні витрати компанії злетіли до 67,7 млрд юанів ($10,07 млрд).
В UBS справедливо зазначають, що ринок насторожено дивиться на такі вкладення, особливо на тлі уповільнення макросередовища в другій половині року та тиску на короткостроковий прибуток. Фонг оцінює щорічні витрати китайських техкомпаній на ШІ в суму, еквівалентну їхньому грошовому потоку за півтора року. Це колосальне навантаження, але воно необхідне для збереження конкурентоспроможності.
Ефективність як головна зброя
Навіть якщо віддача від інвестицій виявиться слабшою за очікування, ці витрати критично важливі, щоб не вилетіти з перегонів. Примітно, що сукупні витрати китайських технологічних компаній на ШІ становлять лише близько однієї сьомої від витрат їхніх американських конкурентів. Цей розрив безпосередньо пов'язаний з обмеженим доступом до передових зарубіжних чипів і меншим масштабом бізнесу. У короткостроковій перспективі це зберігає перевагу за виробниками «заліза».
Однак у китайського ШІ-сектору є й незаперечна перевага — ефективність витрат. Вартість навчання місцевих моделей становить менше 10% від рівня глобальних лідерів, а середня ціна API у великих китайських моделей — менше 20% від міжнародних конкурентів. У середньо- та довгостроковій перспективі ключовим фактором стане не обсяг капітальних витрат, а домінування платформ із великою аудиторією, даними та каналами поширення сервісів.
Мій погляд: Китайські платформи перебувають в унікальній позиції. Їхній головний козир — не перегони озброєнь в обчислювальних потужностях, а вміння отримувати прибуток із даних і користувацької бази. Якщо інфраструктурні обмеження буде знято, ми станемо свідками вибухового зростання монетизації ШІ-сервісів у Китаї, що може перекроїти глобальний баланс сил у технологічному секторі.