Китайські технологічні платформи можуть почати отримувати значну вигоду від штучного інтелекту вже в найближчі два-три роки, але лише за умови послаблення поточних обмежень на постачання чипів і розвиток інфраструктури. Цей сценарій безпосередньо пов'язаний із перерозподілом ринкової влади в ІІ-секторі.

Зміна центру прибутку

На даний момент основну маржу у сфері ІІ отримують постачальники обладнання та супутніх сервісів. Ринок впирається в гострий дефіцит обчислювальних потужностей, що робить «залізо» головним бенефіціаром буму. Однак, як підкреслюють мої спостереження за галуззю, ситуація може кардинально змінитися. Якщо експортні обмеження на передові чипи будуть пом'якшені, цінова влада неминуче перейде до інтернет-платформ, які володіють величезною аудиторією, унікальними даними та розвиненими каналами дистрибуції. Для таких гігантів, як Tencent і Alibaba, це означає повернення до фази активної монетизації своїх ІІ-розробок.

Зростаючі витрати та тривога ринку

Прогнози з'являються на тлі різкого збільшення капітальних витрат з боку ключових гравців. Alibaba, наприклад, майже потроїла свої капітальні вкладення у другому кварталі, довівши їх до 52,8 млрд юанів (приблизно $7,86 млрд). Примітно, що вільний грошовий потік компанії вперше пішов у мінус, склавши -13,8 млрд юанів ($2,05 млрд). Загалом відтік вільних коштів за квартал досяг 44,7 млрд юанів ($6,65 млрд), що більш ніж удвічі перевищує показники минулого року, а загальні квартальні витрати злетіли до 67,7 млрд юанів ($10,07 млрд).

Такі агресивні інвестиції викликають настороженість в інвесторів, особливо на тлі уповільнення макроекономічного середовища у другому півріччі. За моїми оцінками, заснованими на аналізі галузі, щорічні витрати китайських техкомпаній на ІІ вже еквівалентні їхньому грошовому потоку за 1,5 року. Це колосальне навантаження, але воно необхідне для виживання в конкурентній гонці, навіть якщо віддача виявиться слабшою за очікування.

Ефективність як головний козир

Варто зазначити, що сукупні витрати китайських компаній на ІІ становлять лише близько однієї сьомої від витрат їхніх американських конкурентів. Цей розрив зумовлений обмеженим доступом до зарубіжних чипів і меншим масштабом бізнесу. Однак у китайського сектора є незаперечна перевага — ефективність витрат. Вартість навчання локальних моделей оцінюється менш ніж у 10% від рівня глобальних лідерів, а середня ціна API у великих китайських моделей не перевищує 20% від міжнародних аналогів.

У довгостроковій перспективі ключовим фактором стане не обсяг капітальних витрат, а здатність платформ монетизувати свою аудиторію та дані. Саме ці активи дозволять Китаю не просто наздоганяти, а й перехоплювати ініціативу в ІІ-гонці.

Моя думка: поточна фаза «інфраструктурного голоду» тимчасова. Як тільки ланцюжок постачання чипів нормалізується, ми станемо свідками різкого перетоку прибутку від виробників «заліза» до сервісних гігантів. Інвесторам варто готуватися до цієї ротації вже зараз.