Китайський технологічний сектор стоїть на порозі фундаментального зсуву. Всупереч поточній кон'юнктурі, де основну маржу у сфері штучного інтелекту забирають постачальники обладнання, вже через два-три роки баланс сил може кардинально змінитися. Інтернет-платформи з величезною користувацькою базою почнуть акумулювати левову частку прибутку від ШІ — але лише за умови послаблення експортних обмежень на чипи та інфраструктуру.

Моя оцінка ситуації збігається з думкою провідних аналітиків: зараз ринок впирається у дефіцит обчислювальних потужностей, що ставить «залізо» у привілейоване становище. Однак щойно ланцюги постачання нормалізуються, цінова влада неминуче перетече до платформ, які володіють даними, аудиторією та каналами дистрибуції. Це класичний сценарій монетизації, який ми вже спостерігали в інших технологічних циклах.

Ціна гонки за ШІ

Інвестиційна активність китайських гігантів говорить сама за себе. Показовим є приклад Alibaba: капітальні витрати у другому кварталі практично потроїлися, досягнувши 52,8 млрд юанів ($7,86 млрд). При цьому вільний грошовий потік компанії вперше пішов у мінус — на 13,8 млрд юанів ($2,05 млрд). Квартальний відтік коштів більш ніж подвоївся у річному вираженні, досягнувши 44,7 млрд юанів ($6,65 млрд), а загальні витрати склали 67,7 млрд юанів ($10,07 млрд).

Ринок з обережністю сприймає такі вливання, особливо на тлі уповільнення макроекономічного середовища у другому півріччі. Щорічні витрати китайських техкомпаній на ШІ вже еквівалентні їхньому грошовому потоку за півтора року. Це агресивна ставка, але вона необхідна для виживання у конкурентній боротьбі.

Ефективність як козир

Примітно, що сукупні витрати китайських компаній на ШІ становлять лише одну сьому від витрат їхніх американських конкурентів. Розрив пояснюється обмеженим доступом до передових зарубіжних чипів і меншим масштабом бізнесу. Однак у цього є й зворотний бік: собівартість навчання китайських моделей — менш ніж 10% від рівня глобальних лідерів, а середня ціна API — менш ніж 20% від міжнародних аналогів.

З моєї експертної точки зору, у середньостроковій перспективі вирішальним фактором стане не обсяг капітальних вкладень, а здатність платформ ефективно монетизувати свою аудиторію. Китайські компанії вже довели, що вміють досягати цілей з мінімальними ресурсами. Щойно знімуться інфраструктурні обмеження, їхня конкурентна перевага в ефективності може стати вирішальним аргументом у глобальній ШІ-гонці. Питання лише в тому, наскільки швидко політична кон'юнктура дозволить цьому потенціалу реалізуватися.