Голова ВТБ Андрій Костін вкотре підтвердив свою позитивну оцінку цифрових валют, але з важливим уточненням: майбутнє — за державними цифровими активами, тоді як приватні криптовалюти неминуче стикаються з опором з боку світових регуляторів. Ця заява, зроблена на Східному економічному форумі, розкриває глибинний конфлікт між децентралізованими фінансами та традиційною монетарною системою.

Костін, виступаючи на сесії «Ставка на молодість: чому бізнес і влада можуть навчитися у зумерів?», пояснив, чому недержавні криптовалюти підривають фундаментальні основи грошово-кредитної політики. Центробанки та фінансові органи оперують такими інструментами, як грошові агрегати M1 та M2, а також ключовими ставками. Паралельне існування нерегульованого ринку, який не підпорядковується цим важелям, створює пряму загрозу їхньому контролю над економікою.

Прогнози про смерть банків не справдилися

Цікаво, що Костін також іронізує над багаторічними прогнозами про швидку загибель традиційної фінансової системи. Він нагадує, що ще два десятиліття тому в Кремнієвій долині експерти передрікали, що блокчейн зробить банки непотрібними. Однак реальність виявилася іншою: банки не лише вижили, а й продовжують відігравати ключову роль у розрахунках, а готівкові гроші навіть повертають собі популярність.

Ця скептична позиція пояснює стратегію найбільших гравців. Замість боротьби з криптовалютами банки надають перевагу інтеграції їх у власну інфраструктуру. Найбільші російські банки вже підготували технічну базу для транскордонних розрахунків у криптовалюті. За оцінками топ-менеджерів Альфа-банку, конкуренція за цей ринок буде надзвичайно жорсткою, а першими клієнтами стануть майнери та імпортери, які вже активно працюють із цифровими активами.

Приклади з Росії та світу

Показовою є історія з рублевим стейблкоїном A7A5, за яким стоїть державний Промзв'язокбанк. Незважаючи на обсяг переказів понад $100 млрд, Банк Росії у своїх документах щодо стейблкоїнів жодного разу не згадав цей токен. Експерти пов'язують таке мовчання із захистом цифрового рубля та небажанням віддавати контроль над рублевою емісією приватно-державній структурі.

Аналогічні процеси відбуваються й за кордоном. Коаліція з 39 банківських асоціацій США оголосила про створення BankChain Alliance — галузевої блокчейн-мережі для стейблкоїнів та токенізованих депозитів, яку 3283 банки з активами на $21,8 трлн планують запустити у 2027 році.

Однак регулятори не поспішають змінювати свої підходи. Нещодавній експеримент Центрального банку Італії показав, що перекази USDC за десятьма маршрутами коштують від 0,3% до 9% — стабільної переваги над традиційними каналами стейблкоїни поки що не дають.

Мій висновок: боротьба регуляторів із приватними криптовалютами — це не війна з технологією, а боротьба за суверенітет у фінансовій політиці. Поки децентралізовані активи не доведуть свою ефективність на масовому рівні, центробанки посилюватимуть власні цифрові проєкти, створюючи гібридну систему, де криптовалюта існує лише під їхнім контролем.