Голова найбільшого російського банку ВТБ Андрій Костін відкрито визнав: він позитивно дивиться на саму ідею цифрових валют і бачить у них майбутнє. Однак його ставлення до приватних криптоактивів залишається стриманим, і на це є вагомі фундаментальні причини, пов'язані з природою грошової влади.
На нещодавній сесії Східного економічного форуму, де обговорювалася тема наступності поколінь у бізнесі та владі, Костін озвучив позицію, яка рідко звучить так відверто: недержавні криптовалюти на кшталт біткоїна підривають самі основи монетарного управління. Регулятори вибудовують свою політику на управлінні грошовими агрегатами, відсотковими ставками та контролі ліквідності. Поява паралельної, ніким не контрольованої грошової маси виводить значні обсяги коштів з-під їхнього впливу.
Його аргументація проста і жорстока для ентузіастів децентралізації: "Приватні недержавні криптовалюти породжують опір усіх центробанків і фінансових властей. У нас є грошова політика, агрегати М1 і М2, ключові ставки. А тут паралельно існує ринок, який не регулюється взагалі".
Чому крах банків так і не настав
Голова ВТБ також іронізує над багаторічними прогнозами про швидку смерть традиційних банків. Він нагадав, що ще в епоху Кремнієвої долини йому обіцяли: через десять років блокчейн знищить банки, а всі розрахунки будуть лише в розподілених реєстрах. Минуло два десятиліття, і банківська система не просто вижила — обсяги готівкових розрахунків останнім часом навіть зростають.
Це спостереження вкрай важливе для розуміння реального стану справ. Технологія не замінила інститут довіри, а лише змусила його еволюціонувати.
Банки будують свій контур навколо крипти
Замість боротьби з неминучим, великі гравці віддають перевагу вбудовуванню криптовалют у власну інфраструктуру. Найбільші російські банки вже підготували технічну базу для транскордонних розрахунків у криптовалюті. За оцінками топ-менеджерів Альфа-банку, конкуренція за цей ринок буде надзвичайно жорсткою, а першими клієнтами стануть майнери та імпортери, які вже працюють із цифровими активами.
Та сама логіка простежується й в історії з рублевим стейблкоїном A7A5. Банк Росії у своїх документах щодо стейблкоїнів жодного разу не згадав цей найбільший рублевий токен з обігом понад $100 млрд, за яким стоїть державний Промсвязьбанк. Експерти пов'язують це мовчання із захистом цифрового рубля та небажанням віддавати приватно-державній зв'язці контроль над рублевою емісією.
Аналогічні процеси відбуваються й на Заході. Коаліція з 39 банківських асоціацій США оголосила про створення BankChain Alliance — галузевої блокчейн-мережі для стейблкоїнів і токенізованих депозитів, яку 3283 банки з активами на $21,8 трлн планують запустити у 2027 році.
Обережність регуляторів підтверджують і перші дані про реальну користь криптоінструментів. Центральний банк Італії протестував перекази по 200 USDC за десятьма маршрутами та з'ясував, що загальні витрати становлять від 0,3% до 9%. Стійкої переваги над традиційними каналами стейблкоїни поки що не показали.
Мій висновок як аналітика: ми спостерігаємо не війну з технологією, а боротьбу за контроль над емісією. Банки не бояться блокчейну — вони бояться втратити монополію на створення грошей. Результат цієї боротьби визначить, чи стане крипторинок по-справжньому глобальним, чи залишиться нішевим інструментом для розрахунків і спекуляцій.