Голова ВТБ Андрій Костін під час Східного економічного форуму заявив, що позитивно оцінює перспективи цифрових валют, однак наголосив: «приватні» криптоактиви неминуче стикаються з опором з боку світових фінансових регуляторів. За його словами, цей опір — не примха, а фундаментальний захист важелів грошово-кредитної політики.
Виступаючи на сесії «Ставка на молодість: чому бізнес і влада можуть навчитися у зумерів?», Костін окреслив ключову проблему: недержавні криптовалюти виводять значний обсяг ліквідності з-під контролю центробанків. Традиційна фінансова система спирається на такі інструменти, як грошові агрегати М1 та М2, а також на управління ключовими ставками. Паралельний нерегульований ринок, де емісія та обіг активів відбуваються поза цими механізмами, створює пряму загрозу ефективності монетарної політики.
Чому банки не зникли, а адаптуються
Цікаво, що Костін також нагадав про гучні прогнози двадцятирічної давнини, коли з Кремнієвої долини лунали обіцянки швидкої смерті традиційних банків і повного переходу розрахунків на блокчейн. Реальність виявилася іншою: банківська система не лише вижила, а й демонструє стійкість — готівковий обіг останнім часом навіть трохи зростає. Це наочний приклад того, що технологічна революція у фінансах йде не шляхом знищення інститутів, а шляхом їхньої трансформації.
Замість боротьби з криптовалютами найбільші банки воліють вбудовувати їх у власну інфраструктуру. Російські фінансові гіганти вже підготували технічну базу для транскордонних розрахунків у криптовалюті. За оцінками операційного директора блоку корпоративно-інвестиційного бізнесу Альфа-банку Дмитра Вітмана, конкуренція тут буде вкрай жорсткою — першими клієнтами стануть майнери та імпортери, які вже активно працюють із цифровими активами.
Глобальний тренд: банки будують власні контури навколо крипти
Та сама логіка простежується й в історії з рублевим стейблкоїном A7A5. Банк Росії у своїй доповіді про стейблкоїни жодного разу не згадав найбільший рублевий токен з обсягом переказів понад $100 млрд, за яким стоїть державний Промзв'язокбанк. Експерти РАКІБ пов'язують це мовчання із захистом цифрового рубля та небажанням віддавати приватно-державній зв'язці контроль над рублевою емісією.
За кордоном процес іде ще активніше. Коаліція з 39 банківських асоціацій США оголосила про створення BankChain Alliance — галузевої блокчейн-мережі для стейблкоїнів і токенізованих депозитів. Проєкт, який планують запустити у 2027 році, об'єднує 3283 банки з активами на $21,8 трлн.
Показовими є й перші дані про реальну користь криптоінструментів. Центральний банк Італії протестував перекази 200 USDC за десятьма маршрутами та з'ясував, що загальні витрати становлять від 0,3% до 9%. Стійкої переваги над традиційними каналами стейблкоїни поки що не продемонстрували.
Мій висновок як аналітика: центробанки не бояться технології, вони бояться втрати контролю. Саме тому ми спостерігаємо не заборону, а «приручення» криптовалют — через CBDC, галузеві альянси та інтеграцію в банківську інфраструктуру. Класичні криптоактиви залишаться нішевим інструментом, а основна боротьба розгорнеться за право емітувати цифрові гроші.