Останнім часом дедалі частіше лунають заяви від представників найбільших фінансових інститутів про те, що цифрові валюти — це майбутнє. Однак за цією прихильністю приховується набагато жорсткіша позиція: регулятори та центробанки по всьому світу вбачають у «приватних» криптовалютах пряму загрозу своїм важелям управління економікою. І цей опір не випадковий — він закладений у самій природі децентралізованих активів.
Суть конфлікту: контроль над грошовою масою
Нещодавно голова одного із системоутворювальних банків Росії висловився з цього приводу гранично відверто. За його словами, недержавні криптовалюти підривають самі основи грошово-кредитної політики. Центробанки оперують такими інструментами, як грошові агрегати M1 та M2, ключові ставки та інші механізми регулювання. Але коли паралельно існує нерегульований ринок, який не підпорядковується цим правилам, ефективність усієї системи знижується.
«Приватні недержавні криптовалюти породжують зрозумілий опір з боку всіх країн у вигляді центральних банків та фінансових властей, тому що в нас там є політика, M1, M2, ставки. А тут раз — паралельно існує ринок, який жодним чином не регулюється», — наголосив банкір.
Прогнози про смерть банків не справдилися
Цікаво, що ті самі експерти, які зараз побоюються криптовалют, ще два десятиліття тому передрікали швидку загибель традиційної банківської системи. Лунали прогнози, що блокчейн замінить усі розрахунки, а банки зникнуть. Минуло 20 років — і нічого з цього не сталося. Банки не лише вижили, а й адаптувалися, а готівкові гроші, всупереч очікуванням, знову набирають популярності.
Стратегія банків: не боротися, а поглинати
Усвідомивши неможливість зупинити технологію, фінансові гіганти змінили тактику. Замість боротьби вони почали вибудовувати власну інфраструктуру навколо криптовалют. Найбільші банки вже підготували технічну базу для транскордонних розрахунків у цифрових активах. Конкуренція за цей ринок буде гранично жорсткою, і першими клієнтами стануть майнери та імпортери, які вже працюють із криптовалютою.
Та сама логіка простежується й в історії з рублевими стейблкоїнами. Регулятор воліє не помічати найбільший токенізований проєкт з обігом понад $100 млрд, що стоїть за державним банком. Це мовчання пояснюється захистом цифрового рубля та небажанням віддавати контроль над емісією в приватні руки.
Світова практика підтверджує цей тренд. У США коаліція з 39 банківських асоціацій оголосила про створення власної блокчейн-мережі для стейблкоїнів, яку планують запустити 3283 банки з активами на $21,8 трлн до 2027 року. Показовими є й перші дослідження: Центробанк Італії протестував перекази USDC і виявив, що витрати варіюються від 0,3% до 9%, не даючи стабільної переваги перед традиційними каналами.
Мій погляд: Ми спостерігаємо класичний процес кооптації технології. Банки не можуть перемогти криптовалюти, тому вони намагаються їх інституціоналізувати та поставити під свій контроль. Однак саме ця стратегія може призвести до зворотного ефекту — створення гібридної системи, де децентралізовані активи стануть не альтернативою, а невіддільною частиною глобальної фінансової архітектури. Питання лише в тому, хто врешті-решт задаватиме правила гри.