Російська влада впритул наблизилася до того, щоб поширити режим спостереження за валютною виручкою на криптовалютні операції. Заступник міністра фінансів Олексій Мойсеєв на полях Східного економічного форуму окреслив позицію відомства: цифрові валюти мають увійти в периметр моніторингу, який сьогодні діє в межах указу президента про обов'язковий продаж експортної виручки. За його словами, профільне міністерство вже готує відповідні пропозиції.
Ця заява — не просто бюрократична ініціатива, а логічне продовження курсу на легалізацію та впорядкування крипторинку після ухвалення знакового закону про цифрові валюти. Йдеться не про повернення до жорстких нормативів репатріації, а саме про створення системи відстеження потоків.
Моніторинг замість обов'язкових продажів
Мойсеєв пояснив, що поточна редакція указу, по суті, обнулила зобов'язання експортерів щодо продажу валютної виручки. Однак сам механізм моніторингу ринку показав свою ефективність і, за оцінкою чиновника, має бути поширений і на криптовалюту. Він наголосив, що необхідності повертатися до ненульових нормативів репатріації зараз немає — ринок стабільний.
Ринок залишається стабільним, як наголосив чиновник. Він нагадав, що указ вводився в жовтні 2023 року, коли під санкції потрапив Газпромбанк і на ринку виникли елементи паніки через розрахунки за газ.
За його словами, усі «страшилки» вже вичерпані, тому передумов для відновлення обов'язкових норм продажів він не бачить. Натомість фокус зміщується на прозорість і спостережуваність операцій.
Історія указу про валютну виручку
Нагадаю хронологію: обов'язкова репатріація та продаж частини валютної виручки була введена указом президента в жовтні 2023 року строком на пів року. Дію документа продовжували двічі — щоразу на рік, у підсумку він зберігався до 30 квітня 2026 року. У червні цього року глава Мінфіну Антон Силуанов анонсував продовження режиму до 2029 року, однак у середині серпня уряд своєю постановою знизив нормативи репатріації та продажу до нуля. Раніше найбільші експортери були зобов'язані зараховувати на рахунки в уповноважених банках не менше 40% валюти за зовнішньоторговельними контрактами та продавати на внутрішньому ринку не менше 90% зарахованої суми.
Ініціатива Мінфіну вписується в загальну логіку розвитку регулювання цифрових активів. Включення криптовалюти в периметр моніторингу за нульової ставки продажу має спостережний характер і не створює прямих обмежень для учасників ринку. Мойсеєв прямо назвав такий крок логічним у розвитку регулювання.
Поки пропозиції відомства перебувають на стадії підготовки. Конкретні параметри та строки включення криптовалюти в моніторинг не розкриваються — деталі залежатимуть від формулювань, які Мінфін винесе на обговорення.
Експертна думка: Це сигнал ринку, що епоха «сірих» криптосхем для транскордонних розрахунків добігає кінця. Держава обирає шлях м'якого контролю, а не заборон, що в довгостроковій перспективі може стати драйвером легального попиту на цифрові активи з боку корпоративного сектору. Однак ключове питання — як саме буде технічно реалізований моніторинг, адже криптовалютні транзакції децентралізовані за своєю природою.