Ринок завмер в очікуванні вересневого засідання Банку Росії, і, судячи з останніх сигналів, ілюзій щодо швидкого та планомірного пом'якшення монетарно-кредитної політики бути не повинно. У кулуарах Східного економічного форуму прозвучала думка, що регулятор може взяти паузу і не знижувати ключову ставку на найближчому засіданні. Це не просто чутка, а цілком раціональний сценарій, який вписується в поточну макроекономічну логіку.
Ставку можуть не чіпати у вересні
Зниження ставки до 13% і нижче до кінця року залишається теоретично можливим, але як базовий сценарій його вже розглядати не можна. Для такого кроку необхідно, щоб ситуація на паливному ринку стабілізувалася, а вторинні ефекти від зростання цін на бензин, ослаблення рубля та майбутньої індексації тарифів ЖКГ не закріпилися в підвищених інфляційних очікуваннях.
Більше того, довгостроковий тренд на зниження ставки та здешевлення кредитів для підприємств ніхто не скасовував. Однак швидке здешевлення грошей в умовах високої інфляції — це глухий шлях. Ринок має перестати чекати цінових шоків, і лише тоді зниження ставки буде ефективним. В іншому разі ми ризикуємо отримати лише розгін цін без будь-якого стимулювального ефекту для економіки.
Інфляція повернеться до цілі лише у 2027 році
Поточний сплеск цін значною мірою має тимчасовий характер, але це не привід для самозаспокоєння. Повернення інфляції до цільового рівня у 4% очікується не раніше 2027 року. Для цього знадобиться стабілізація ринку нафтопродуктів і виважена позиція регулятора, який змушений балансувати між боротьбою з цінами та ризиком переохолодити економіку.
Жорстка монетарно-кредитна політика тут — не примха, а необхідність. За обмежених можливостей нарощування випуску стимулювання попиту через дешеві кредити лише прискорить інфляцію за широким колом товарів. Регулятор, судячи з усього, це чудово розуміє і дотримується розумного балансу.
Банки готуються до цифрового рубля
Паралельно з монетарними питаннями триває активна підготовка до впровадження цифрового рубля. Великі банки вже повністю готові до запуску, хоча для невеликих кредитних організацій проблема дорожнечі технічної реалізації залишається актуальною. Регулятор спільно з ринком шукає шляхи створення готових рішень, які дозволять знизити вартість підключення до платформи.
Масове впровадження цифрової валюти навряд чи кардинально скоротить обіг готівки — ті, кому зручно, продовжать користуватися купюрами. Однак вартість розрахунків справді знизиться: для громадян платежі в цифрових рублях будуть безкоштовними, а для бізнесу комісії виявляться нижчими за банківські. Крім того, на базі цифрового рубля планується створити платформу для смарт-контрактів, що автоматизує складні угоди та скоротить витрати.
Фінансовий сектор вистояв під санкціями ЄС
Стійкість російського банківського сектора визначається не кількістю організацій у санкційних списках, а реальними фінансовими показниками. Сектор завершив півріччя з рекордним прибутком, хоча ринок і поляризувався: великі гравці зміцніли, а невеликим організаціям складніше знаходити канали фондування.
Ключовим доказом життєздатності стало зниження залежності від європейської фінансової інфраструктури. Частка рублевих розрахунків у зовнішньоторговельних операціях у другому кварталі 2026 року досягла рекордних значень, наблизившись до 60%, а частка валют недружніх країн опустилася до мінімальних 11,6%. Банки налагоджують прямі коррахунки із зарубіжними партнерами, розвиваються альтернативні платіжні коридори.
Мій погляд: Санкційний тиск кількісно зростає, але якісно вже не справляє колишнього руйнівного впливу. Фінансовий сектор довів свою адаптивність. Однак для криптоіндустрії та цифрових активів це означає лише одне: інтерес до альтернативних платіжних систем і децентралізованих фінансових інструментів лише посилюватиметься, оскільки традиційна фінансова система продовжує шукати баланс між стабільністю та інноваціями.