Питання про те, чому центральні банки та фінансові органи влади по всьому світу з такою впертістю опираються впровадженню приватних криптовалют, нарешті отримало гранично чітку та відверту відповідь. Голова одного з найбільших російських банків відкрито заявив, що корінь проблеми лежить зовсім не в технічних недоліках блокчейну, а в фундаментальній загрозі, яку децентралізовані активи несуть монополії держави на емісію та управління грошовими потоками.

Корінь протистояння: контроль над грошовою масою

Суть претензій регуляторів гранично проста та цинічна. Традиційна фінансова система ґрунтується на важелях монетарної політики: ключових ставках, управлінні грошовими агрегатами (М1, М2) та контролі над ліквідністю. Приватні криптовалюти, існуючи в паралельній, нерегульованій площині, випадають із цієї стрункої системи. Вони створюють альтернативний ринок, на який не поширюється вплив центробанків, що підриває саму основу їхньої влади.

Показово, що при цьому банкір визнає за цифровими валютами майбутнє. Однак його оптимізм стосується виключно державних або підконтрольних форм цифрових грошей. До приватних ініціатив, таких як біткоїн, ставлення залишається різко негативним, оскільки вони посягають на святе святих — можливість держави контролювати емісію та рух капіталу у своїй юрисдикції.

Стратегія «якщо не можеш перемогти — очоль»

Особливий інтерес викликає той факт, що, попри риторику, банківський сектор не збирається відмовлятися від технології, а навпаки, активно намагається перехопити ініціативу. Замість боротьби з криптовалютами найбільші гравці ринку вважають за краще вбудовувати їх у власну інфраструктуру. Йдеться про створення закритих банківських блокчейн-мереж та токенізованих депозитів, які дозволять фінансовим інститутам зберегти контроль над розрахунками.

Ця логіка простежується і в діях регуляторів. Показовим є приклад із рублевим стейблкоїном, обороти якого перевищують $100 млрд. Попри його масштаб, він ігнорується в офіційних звітах, що пов'язують із небажанням допускати приватно-державний симбіоз до контролю над рублевою емісією. Аналогічна ситуація спостерігається і на Заході, де коаліція з 3283 банків з активами на $21,8 трлн планує запустити власну блокчейн-мережу до 2027 року.

Однак поспішаю зазначити: спроби регуляторів осідлати хвилю децентралізації виглядають логічними, але вони випускають з уваги головне. Сама ідея підконтрольного блокчейну — це оксюморон. Технологія розподіленого реєстру цінна саме своєю незалежністю. Перші ж тести, наприклад, італійського центробанку з USDC, показали, що стабільні монети поки що не дають стійкої переваги за витратами перед традиційними каналами, а отже, у банків є час, щоб адаптуватися. Але якщо вони продовжать душити інновації, а не інтегрувати їх, то ризикують залишитися осторонь технологічної революції, яку самі ж намагаються очолити.