Російський крипторинок продовжує інституціоналізуватися. У Москві відбувся з'їзд «Асоціації організацій, що здійснюють обмін цифрової валюти» (АОЦВ), яка має намір стати однією з перших саморегулівних організацій (СРО) у цій сфері. Ця подія — важливий маркер того, що галузь починає вибудовувати діалог із регулятором, а не просто очікує директив зверху.

Створена у 2026 році у відповідь на запровадження в Росії регулювання цифрових валют, АОЦВ позиціонує себе як платформу для консолідації інтересів обмінників. Судячи із заявлених цілей, асоціація вже зараз формує рекомендації для учасників ринку, веде реєстр членів і розробляє фундамент для майбутніх стандартів та системи контролю. По суті, це спроба створити «м'яку» інфраструктуру до того, як жорсткі вимоги регулятора наберуть повної сили.

Перехідний період: побоювання та вимоги

На з'їзді ключовими стали питання роботи в перехідний період, який триватиме до 30 червня 2027 року. Частина представників галузі висловила занепокоєння, що нові правила можуть серйозно вдарити по економіці обмінного бізнесу. І це очікувано: перехід із «сірої» зони в регульоване русло завжди пов'язаний із витратами, які ляжуть на плечі операторів.

Нагадаю, що для роботи в легальному полі криптообмінникам потрібно буде відповідати трьом основним критеріям:

  • Наявність власного капіталу в розмірі не менше 15 млн рублів;
  • Включення до реєстру Банку Росії;
  • Обов'язкове членство в профільній СРО.

Вимога щодо капіталу викликає суперечки, однак при порівнянні з міжнародними аналогами вона виглядає цілком помірною. Наприклад, у Європейському союзі ліцензування за регламентом MiCA вимагає мінімум €125 000, а сукупні витрати на запуск можуть сягати €500 000. У Киргизстані поріг встановлено на рівні 40 млн сомів (приблизно 42 млн рублів). Таким чином, російський поріг у 15 млн рублів перебуває навіть нижче середньосвітових стандартів для аналогічних юрисдикцій.

Стратегія очікування та роль СРО

Ймовірно, більшість учасників ринку не поспішатимуть із легалізацією. Логічніше припустити, що першими до реєстру підуть великі фінансові структури, у яких уже є ресурси та компетенції для роботи з цифровими активами. Багато банків, по суті, уже перебувають на низькому старті, маючи досвід проведення операцій із криптовалютами. Інші гравці, найімовірніше, займуть вичікувальну позицію, спостерігаючи за тим, як запустяться першопрохідці.

Створення СРО — це стандартний і необхідний елемент фінансової екосистеми. Ключове питання не в самому факті існування асоціації, а в її здатності реально захищати інтереси бізнесу перед обличчям Банку Росії. Якщо СРО стане лише адміністративним придатком регулятора, її цінність для ринку буде мінімальною. Успіх тут напряму залежить від уміння вибудовувати конструктивний діалог і знаходити баланс між інтересами держави та бізнесу.

Паралельно цим процесом займається і НАУФОР, яка також оголосила про намір отримати статус СРО для операторів інформаційних систем і криптообмінників. Документи планується подати вже в першій половині вересня. Це вказує на те, що боротьба за право представляти галузь буде серйозною, і в ринку з'явиться вибір.

Мій погляд: створення паралельних СРО — це позитивний сигнал, оскільки конкуренція за членство змусить організації працювати ефективніше. Однак важливо, щоб у цій гонці не загубилася головна мета — створення прозорих і робочих правил для всіх учасників. Нагадаю, що 31 серпня Банк Росії також оголосив про старт використання цифрового рубля, що додає ще один елемент у складну картину трансформації фінансового ландшафту країни.