У світі криптовалют і блокчейну ми звикли до того, що технології змінюють фінансові ринки. Але зараз я спостерігаю не менш цікавий тренд: штучний інтелект починає трансформувати повсякденне життя, і часто драйверами цих змін стають зовсім юні розробники. Яскравий приклад — 13-річна Чжу Шухань із Шанхаю, яка створила застосунок Zai Chang (перекладається як «На місці») для контролю за виконанням домашніх завдань. Проєкт виявився не просто експериментом, а комерційно успішним продуктом: за три дні він приніс ¥18 295 (приблизно $2700) виручки за 86 замовлень.
Як працює Zai Chang
Сервіс використовує камеру комп'ютера або смартфона для відстеження поведінки дитини під час навчання. Система визначає, коли школяр відволікається, залишає робоче місце або починає користуватися телефоном. У цей момент на екрані з'являється «віртуальний батько» — цифровий аватар, створений із фотографії матері або батька, — який м'яко нагадує повернутися до занять. Після завершення сесії застосунок формує детальний звіт про концентрацію уваги.
Важливо зазначити, що Чжу підкреслює конфіденційність: знімки надсилаються в хмару для аналізу, але після обробки видаляються, а постійний відеозапис не ведеться. Це грамотний підхід з точки зору безпеки даних, що особливо актуально в контексті зростаючих регуляторних вимог до ІІ-рішень.
Ідея з особистого досвіду
Поштовхом до розробки стала сама Чжу: її батьки багато працюють, і дівчинка часто робила уроки самостійно, зізнаючись, що в такі моменти відволікалася на телефон. Опитування однокласників підтвердило — проблема масова. Першим тестувальником став її молодший брат, який готується до вступу в початкову школу.
Спочатку застосунок включав функцію «сердитої мами» та надсилав батькам сповіщення про неуважність. Однак Чжу відмовилася від цих опцій, пояснивши: «Я не люблю ябедничати. Хочу, щоб Zai Chang був м'якшим і залишав дитині трохи простору». Це зріле рішення, яке, на мою думку, значно підвищує лояльність користувачів.
Технології без традиційного коду
Примітно, що Чжу майже не володіє традиційним програмуванням. Вона познайомилася з ІІ близько року тому та вивчала технологію самостійно, використовуючи освітні сайти та чат-ботів. Під час розробки Zai Chang вона описувала завдання великій мовній моделі звичайною мовою, а ІІ генерував код і допомагав вибудовувати логіку. Дівчинка тестувала функції та виправляла помилки вручну. Це наочна демонстрація того, як генеративний ІІ демократизує розробку, відкриваючи двері для новаторів без формального технічного бекграунду.
Успіх на Markethon і плани на майбутнє
Робочу версію Чжу завершила лише за день до змагання Markethon у Ханчжоу (21-23 серпня), де брали участь 59 команд, а результати оцінювалися за реальними продажами. Незважаючи на технічні збої під час першої публічної демонстрації, проєкт посів третє місце. Окрім виручки в ¥18 295, школярка отримала ¥5000 (~$740) призових. Річний доступ продавався за ¥99 (~$15), безстроковий — за ¥199 (~$30). Понад 60 замовлень надійшли онлайн, а мати Чжу допомагала з просуванням через прямі ефіри в соцмережах.
Після заходу Чжу продовжує розвивати сервіс: щодня аналізує статистику через адмін-панель і збирає відгуки в WeChat. Цей кейс вписується в ширший контекст: у квітні Китай запустив національний план з інтеграції ІІ в освіту, що охоплює школи та університети. Проєкт Чжу — яскравий приклад того, як юні таланти можуть не лише споживати технології, а й створювати комерційно життєздатні продукти.
Мій аналіз: Успіх Zai Chang показує, що ринок освітніх ІІ-рішень у Китаї стрімко зростає, і попит на персоналізовані інструменти контролю уваги посилюватиметься. Однак ключовий виклик для таких проєктів — масштабування при збереженні довіри до обробки даних. Якщо Чжу вдасться вирішити це питання, у неї є всі шанси перетворити шкільний експеримент на стійкий бізнес.