13-річна Чжу Шухань із Шанхая розробила застосунок на базі штучного інтелекту під назвою Zai Chang («На місці»), який допомагає дітям зосередитися на виконанні домашніх завдань. Проєкт, представлений на конкурсі Markethon у Ханчжоу, продемонстрував вражаючі ринкові результати: лише за три дні було оформлено 86 замовлень, а виручка склала ¥18 295 (приблизно $2700).
Принцип роботи сервісу ґрунтується на комп'ютерному зорі. Камера пристрою фіксує поведінку дитини: якщо вона відволікається, залишає робоче місце або бере до рук телефон, на екрані з'являється «віртуальний батько» з нагадуванням повернутися до занять. Після завершення сесії застосунок формує детальний звіт про рівень концентрації.
Особливий інтерес викликає механіка створення цифрового персонажа. Достатньо завантажити фотографію батька, і алгоритм генерує його віртуальну копію. Чжу підкреслює, що знімки видаляються одразу після аналізу, а постійний відеозапис не ведеться — це важливий аспект з точки зору приватності.
Особистий досвід як відправна точка
Ідея народилася з власної практики: батьки Чжу багато працюють, і дівчинці часто доводиться робити уроки самостійно. Вона визнає, що в такі моменти сама нерідко відволікалася на телефон. Опитування однокласників підтвердило, що проблема масова. Першим тестувальником став молодший брат, який готується до вступу до початкової школи.
Примітно, що початкова версія включала функцію «сердитої мами» та надсилання сповіщень батькам про неуважність дитини. Однак юна розробниця відмовилася від цих опцій, вирішивши, що застосунок має бути м'якшим і залишати дитині особистий простір. «Я не люблю ябедничати», — пояснила вона.
Технології без формальної освіти
Чжу почала вивчати ШІ близько року тому, самостійно освоюючи освітні платформи та онлайн-інструменти. Вона практично не володіє традиційним програмуванням: весь код генерувався великою мовною моделлю на основі природномовних запитів. Дівчинка описувала завдання, тестувала функції та виправляла помилки, а незрозумілі питання ставила чат-боту.
На конкурсі, де 59 команд змагалися в реальних продажах, проєкт посів третє місце. При цьому робоча версія була готова лише за день до заходу, а під час демонстрації виникали технічні накладки — від забутих даних облікового запису до затримок у попередженнях системи. Попри це, комерційний успіх виявився значущим: річна підписка коштувала ¥99 (~$15), безстрокова — ¥199 (~$30).
Понад 60 замовлень надійшло онлайн, решта — через особисті продажі та прямі ефіри в соцмережах, де мати дівчинки допомагала з просуванням. Після конкурсу Чжу продовжує вдосконалювати сервіс, аналізуючи статистику через адміністративну панель і збираючи зворотний зв'язок у WeChat.
Цей кейс показовий для індустрії: він демонструє, як доступність генеративного ШІ демократизує розробку продуктів. У Китаї, де нещодавно запущено національний план з інтеграції ШІ в освіту, подібні ініціативи можуть стати трендом. Однак варто враховувати, що нішеві рішення для контролю уваги стикаються з питаннями етики та довіри — і підхід Чжу, яка відмовилася від «ябедництва» на користь м'яких нагадувань, виглядає зрілішим, ніж у багатьох дорослих розробників.