Європейський центральний банк (ЄЦБ) робить рішучий крок у бік токенізації фіатних грошей, анонсуючи випуск цифрового євро безпосередньо в блокчейні. Це не просто технічний експеримент, а стратегічна відповідь на експансію приватних стейблкоїнів, які домінують в ончейн-розрахунках. Член виконавчої ради ЄЦБ Ізабель Шнабель під час свого виступу в Джексон-Хоул чітко окреслила позицію регулятора: майбутнє за державними цифровими валютами, а не за корпоративними токенами.

Чому ЄЦБ відкидає стейблкоїни

Ключовий аргумент Шнабель — не в надійності емітентів, а в системній вразливості. Навіть найзабезпеченіші стейблкоїни не здатні виконувати функцію кредитора останньої інстанції. У моменти паніки, коли ринок синхронно тікає в ліквідність, лише центральний банк може необмежено розширити емісію. Приватний емітент, прив'язаний до резервів, фізично не зможе цього зробити. Шнабель провела історичну паралель із банківською кризою 1907 року, коли неможливість розширити пропозицію грошей, прив'язаних до державних облігацій, потребувала створення ФРС. На її думку, стейблкоїни — це не заміна, а лише доповнення до грошей центробанку, і покладатися на них як на розрахункову базу — небезпечна ілюзія.

Статистика лише підтверджує терміновість дій. Обсяг доларових стейблкоїнів в обігу вже перевищує $304 млрд, тоді як євро-токени ледь дотягують до $1 млрд. Якщо розрахунки в Європі продовжать іти в приватні токени, фактично єврозона проводитиме транзакції в доларах, втрачаючи монетарний суверенітет. Це неприйнятно для Брюсселя та Франкфурта.

Запуск Pontes: інфраструктура нового типу

Уже наступного місяця стартує проєкт Pontes, який з'єднає ключову розрахункову систему TARGET Services із публічними блокчейн-платформами. Технологія пройшла масштабну перевірку: з травня по листопад 2024 року 64 організації з дев'яти країн протестували 58 сценаріїв, провівши розрахунки на суму близько €1,6 млрд у грошах центробанку. Фінальні транзакції поки що йтимуть через TARGET2, але смарт-контракти та атомарні свопи з'являться пізніше.

Шнабель розглядає три варіанти: пряму емісію токенів, міст між системами або делегування токенізації приватній компанії через омнібус-рахунок. ЄЦБ схиляється до першого — прямого випуску. В іншому разі регулятор залишиться лише спостерігачем, нездатним проводити операції репо через код. Паралельно триває робота над проєктом Appia, який має визначити, чи потрібна Європі єдина розподілена база даних чи кілька. Показовим є приклад французької компанії Lise, яка отримала першу в ЄС ліцензію на токенізовану біржу, — це доводить, що токенізація відкриває ринки капіталу для малого бізнесу.

Мій погляд: ЄЦБ вступає в пряму конкуренцію з приватними емітентами, і це змінює правила гри. Цифровий євро — не просто «ще одна CBDC», це спроба повернути контроль над ончейн-ліквідністю. Для стейблкоїнів це екзистенційний ризик: якщо інституційні потоки підуть у державні токени, доларові монети втратять свою головну функцію — розрахункову. Ринку варто готуватися до фрагментації ліквідності та переоцінки ролі стейблкоїнів як «безпечної гавані».