На нещодавньому симпозіумі в Джексон-Хоулі голова Банку міжнародних розрахунків (BIS) Пабло Ернандес де Кос висловив жорстку позицію: стейблкоїни не готові стати масовим платіжним інструментом у масштабах глобальної економіки. За його словами, «стабільні монети» стикаються з фундаментальними обмеженнями, які роблять їх непридатними для повсякденних розрахунків.
Ключові проблеми стейблкоїнів
Де Кос виділив кілька системних бар'єрів, що заважають інтеграції стейблкоїнів у традиційну фінансову систему. Серед них — фрагментація ринку, відсутність сумісності між різними блокчейн-платформами, складнощі з дотриманням вимог щодо боротьби з відмиванням грошей (AML) та ризики для грошового суверенітету держав. Ці фактори, на думку голови BIS, не дозволяють розглядати стейблкоїни як надійну основу для повсякденних платежів, хоча вони можуть виконувати окремі спеціалізовані функції.
Токенізовані депозити як альтернатива
Як альтернативу BIS пропонує токенізовані банківські депозити. Вони зберігають прямий зв'язок із банківською системою і, на думку регулятора, набагато краще підходять для інтеграції блокчейн-технологій в існуючу фінансову інфраструктуру. Однак де Кос визнав, що і в цього інструменту залишаються невирішені питання — від сумісності до регулювання та управління.
Посилення нагляду за емітентами
Позиція голови BIS збіглася з публікацією нового дослідження Financial Stability Institute — підрозділу організації. Аналітики вивчили правила випуску стейблкоїнів у різних юрисдикціях і виявили суттєві розбіжності в підходах. Вони пропонують розглядати випуск, погашення та управління резервами як базовий набір функцій емітента, а додаткові операції — кредитування, стейкінг або кастодіальні послуги — як фактори, що значно змінюють профіль ризиків.
Особливе занепокоєння викликає ситуація з небанківськими емітентами. Якщо для банків діють обмеження в рамках консолідованого нагляду, то великі гравці з інших сегментів можуть обходити їх через окремі юридичні особи. BIS наполягає на розширенні нагляду на всю корпоративну групу, а не лише на конкретного емітента.
Конфлікт двох підходів
Позиція BIS особливо показова на тлі швидкого зростання ринку стейблкоїнів та підтримки з боку влади США, які бачать у них інструмент зміцнення ролі долара та додаткове джерело попиту на американські державні облігації. Сам BIS не заперечує корисність технології, але пропонує чітко розділити криптоактиви для спеціалізованих сценаріїв та інфраструктуру масових платежів.
За такого підходу стейблкоїни можуть зберегти свою роль на крипторинку, у транскордонних розрахунках та DeFi, але їхній вплив на традиційну платіжну систему буде обмеженим. Основою токенізованої фінансової інфраструктури, на думку BIS, мають стати гроші комерційних банків у формі токенізованих депозитів.
Раніше фахівці BIS уже зазначали, що нинішні стейблкоїни не забезпечують ключові властивості грошей, а їхні емітенти, які тримають значні портфелі короткострокових державних облігацій, можуть створювати тиск на грошові ринки при масових погашеннях токенів.
Експертна думка: Позиція BIS відображає зростаючий розрив між регуляторним баченням і ринковою реальністю. Поки стейблкоїни продовжують набирати популярність, особливо в США, підхід BIS виглядає консервативним, але прагматичним. Однак недооцінювати роль стейблкоїнів у глобальній ліквідності було б помилкою — їхня стійкість до регуляторного тиску вже доведена на практиці.