Сировинний ринок входить в осінній сезон із високою волатильністю: експерти сходяться на думці, що барель залишиться в широкому діапазоні $80–96, однак напрямок руху визначатиме виключно геополітична повістка на Близькому Сході. Вирішальним фактором стане здатність сторін конфлікту уникнути повномасштабної ескалації.
Нещодавній стрімкий ривок до позначки $95 змінився фіксацією прибутку — ринок перетравлює серпневе зростання та шукає нові драйвери. Єдиного сценарію в аналітиків немає, що саме по собі показово: ситуація залишається вкрай чутливою до будь-якого зовнішнього шоку.
Оптимістичний сценарій: $96 на початку вересня
Ряд експертів допускає продовження висхідного тренду. Серпневий імпульс, за відсутності деескалації на Близькому Сході, здатен плавно перетекти у вересневий. Технічна картина та поточний баланс попиту/пропозиції вказують на цільовий рівень $96 на початку осені. При цьому у разі зниження напруженості ключовою підтримкою виступить психологічно важлива позначка $90.
Однак я зазначив би: технічні рівні в таких умовах вторинні. Ринок зараз торгує не стільки за індикаторами, скільки за заголовками новин — будь-який різкий геополітичний зсув миттєво перепише поточну картину.
Базовий сценарій: консолідація поблизу $90
Більш стримана позиція передбачає відсутність драматичних рухів. Накопичені запаси в країнах-споживачах дозволяють без паніки компенсувати тимчасовий дефіцит пропозиції протягом найближчих місяців. Саме цей буфер утримує котирування від різкіших стрибків.
У такому разі базовим сценарієм стають коливання в межах ±10–15% від поточних значень, тобто навколо $90 за барель Brent. Це комфортний діапазон як для виробників, так і для споживачів, але він вкрай нестійкий — будь-яка новина про перебої з постачанням із регіону здатна виштовхнути ціну за його межі.
Песимістичний погляд: $80–90 за збереження статус-кво
Найконсервативніші оцінки передбачають, що до кінця третього кварталу ціна залишиться в діапазоні $80–90. Тут ключову роль відіграє стратегія США, спрямована на економічний тиск без прямого військового зіткнення. Це дещо знижує ймовірність загострення, але повністю його не виключає — Іран уже заявляв про готовність атакувати судна за межами Ормузької протоки.
Швидке вирішення конфлікту малоймовірне: мінімальні вимоги сторін несумісні, а ймовірність домовленостей вкрай низька. Це означає, що пропозиція залишиться обмеженою, що саме по собі підтримає ціни на дні діапазону.
Мій висновок: ринок нафти цієї осені — це історія про те, як геополітика переписує фундаментальний аналіз. Інвесторам варто готуватися до підвищеної волатильності та не будувати довгострокових прогнозів, спираючись лише на технічні рівні. Хеджування ризиків стає не розкішшю, а необхідністю.