Вашингтон готується висунути десяткам країн ультиматум: визначтеся, на чиєму ви боці в технологічному протистоянні з Китаєм. Однак за цим, на перший погляд, жорстким дипломатичним демаршем ховається не впевненість у власних силах, а глибока структурна тріщина в американській моделі штучного інтелекту.

Ультиматум як симптом

Йдеться про лист, який Державний департамент надіслав 35 країнам, що раніше підписали американську декларацію про можливості ШІ. Тих, хто обере китайський бік, погрожують виключити з ініціативи Pax Silica — проєкту з контролю над ланцюгами постачання чипів, напівпровідників і критично важливих корисних копалин, запущеного роком раніше. До американського проєкту приєдналися близько двох десятків держав. Особливу увагу привертає Казахстан, який увійшов до обох коаліцій одночасно і зараз перебуває під пильною увагою Вашингтона.

Пекін діє симетрично: голова Сі Цзіньпін оголосив про створення Всесвітньої організації співпраці у сфері ШІ, просуваючи китайські технології як альтернативу американському впливу. Розстановка сил уже неоднозначна. США зберігають першість у фундаментальних дослідженнях і розробці передових моделей, але Китай стрімко скорочує розрив в ефективності, прикладному застосуванні та робототехніці.

Економіка, яка не сходиться

Ключова вразливість американського підходу — розрив між інвестиціями та реальною віддачею. З 2023 року технологічні гіганти США спрямували в ШІ сотні мільярдів доларів, але монетизація залишається мінімальною. У Microsoft капітальні витрати досягли $116 млрд, а прямий виторг від ШІ-бізнесу оцінюється в $40–45 млрд. Співвідношення вкладень до виторгу підскочило зі звичних 7–10% до 35%, а грошовий потік за сім років зріс лише в 1,6 раза при зростанні виторгу в 2,7 раза.

Конкуренти не в кращому становищі. Google уперше показав від'ємний операційний грошовий потік, припинив зворотний викуп акцій і за п'ятнадцять місяців наростив борг із $30 млрд до $120 млрд. Amazon пішла в мінус на $25 млрд за півріччя, а Meta витрачає на ШІ 97% операційного потоку. Прямі доходи непорівнянні з масштабом витрат: Microsoft 365 Copilot зібрав близько 30 млн підписок проти інвестицій у $190 млрд, у Google потенційний виторг від підписок та API оцінюється в $15–20 млрд при вкладеннях у $200 млрд.

Уся ця конструкція тримається на надії: після консолідації ринку американські компанії диктуватимуть ціни й окуплять витрати. Саме цю перспективу й руйнує Китай, обнуляючи економічну рентабельність американських гігантів.

Китайська ставка на дешевизну

Замість гонки за «інтелектом» за будь-яку ціну китайські розробники зробили ставку на ефективність і відкритий доступ. Яскравий приклад — DeepSeek V4 Flash: модель коштує майже безкоштовно, близько $0,08 за мільйон вхідних токенів, але видає продуктивність на рівні американських флагманів весни 2026 року. Відповіддю стало вимушене зниження цін з боку OpenAI. Модель GLM-5.3 від Z.ai за ціни близько $2,5 за мільйон токенів вийшла на рівень між GPT-5.5 і GPT-5.6 та оптимізована під китайські прискорювачі Huawei, знижуючи залежність від Nvidia.

Результат позначився на ринку безпосередньо: рік тому на американські моделі припадало 75–85% запитів, зараз 60–70% трафіку за токенами забезпечують китайські рішення — DeepSeek, GLM та інші. Причина проста: для масових завдань на кшталт генерації коду, обробки даних та агентного виконання не потрібна дорога «геніальність». Потрібні надійність, швидкість і низька ціна — і все це пропонує Китай. Викладаючи потужні моделі майже безкоштовно, Пекін знецінює американські вкладення: кожен такий реліз зсуває планку цін униз і позбавляє США можливості окупити гігантські інвестиції.

Паритет і ціна ізоляції

Розрив у якості, за рахунок якого американці розраховували утримувати премію, у масовому сегменті майже зник. Флагмани рівня GPT-5.6 та Opus-5 ще лідирують у складних завданнях, але моделі Kimi K3, GLM-5.3 і Qwen-3.8 впритул наблизилися до них, працюючи помітно швидше й дешевше. За таких темпів уже в 2027 році Китай здатен вийти вперед. Показове становище Google: маючи дані, чипи та інженерів, компанія поступилася лідерством і тепер відіграється за рахунок дешевих моделей і демпінгу — системний недолік американського підходу, ставка на масштаб обчислень без належної оптимізації.

Економічна слабкість і штовхає Вашингтон до політичних заходів. Вимога обрати сторону — ознака вразливості: США намагаються адміністративно ізолювати Китай від глобального ринку, оскільки ринковими способами зберегти збут дорогих моделей уже не виходить. Така стратегія несе серйозні ризики: світ може розколотися на два технологічні блоки з дублюваними стандартами, країни, що розвиваються, через примус здатні демонстративно покинути американську коаліцію, а обмеження лише прискорять розробку Китаєм власних чипів та алгоритмів.

Підсумкова картина парадоксальна. За вкладеннями США далеко попереду, але ці гроші не окупаються й нарощують борги; за реальним використанням Китай уже домінує в масовому сегменті; за технологіями досягнуто паритету з тенденцією не на користь Америки. Адміністративні бар'єри рідко спрацьовують, якщо продукт конкурента дешевший і достатньо якісний, тому штучна ізоляція ризикує лише прискорити формування незалежного китайського ШІ-блоку.

Мій погляд: Для криптоіндустрії та децентралізованих технологій цей розкол — не просто геополітична драма. Він створює попит на нейтральні, відкриті та не підконтрольні жодному з блоків інфраструктури. У довгостроковій перспективі саме дешеві та відкриті моделі, які просуває Китай, можуть стати базою для нового покоління децентралізованих ШІ-застосунків, що відкриє вікно можливостей для криптопроєктів, які будують незалежні обчислювальні мережі.