Сполучені Штати готують ультиматум десяткам країн, вимагаючи чітко позначити свою позицію в технологічному протистоянні з Китаєм. Виконавчий директор РАКІБ Олександр Бражніков вбачає за цим не силу, а структурну кризу американської моделі штучного інтелекту.

Ультиматум і розстановка сил

Держдепартамент надіслав листи 35 країнам, які раніше підписали американську «Заяву про можливості у сфері ШІ». Тим, хто обере китайський бік, загрожує виключення з ініціативи Pax Silica — проєкту з контролю над ланцюгами постачання моделей, напівпровідників і критично важливих корисних копалин.

До американської ініціативи приєдналися близько двох десятків держав. Особливої уваги заслуговує Казахстан — єдиний учасник, який перебуває одночасно в обох структурах. Ця подвійна позиція викликає занепокоєння у Вашингтоні.

Пекін відповідає симетрично: голова КНР Сі Цзіньпін оголосив про створення Всесвітньої організації співробітництва у сфері ШІ, просуваючи китайські технології як альтернативу американському впливу.

Розстановка сил уже неоднозначна. США утримують першість у фундаментальних дослідженнях та обсягах інвестицій, однак Китай стрімко скорочує відставання — насамперед в ефективності, прикладному застосуванні та робототехніці.

Економіка, яка не сходиться

Ключова вразливість американського підходу — розрив між інвестиціями та реальною віддачею. З 2023 року технологічні гіганти спрямували в ШІ сотні мільярдів доларів, але монетизація залишається мінімальною.

Цифри красномовні: капітальні витрати Microsoft досягли $116 млрд при прямому виторгу від ШІ-бізнесу в $40–45 млрд. Співвідношення вкладень до виторгу підскочило зі звичних 7–10% до 35%, а грошовий потік за сім років зріс лише в 1,6 раза при зростанні виторгу в 2,7 раза.

Конкуренти не кращі: Google уперше показала від’ємний операційний грошовий потік, наростивши борг із $30 до $120 млрд за п’ятнадцять місяців. Amazon пішла в мінус на $25 млрд, а Meta витрачає на ШІ 97% операційного потоку.

Прямі доходи непорівнянні з масштабом витрат. Microsoft 365 Copilot зібрав лише 30 млн підписок проти інвестицій у $190 млрд, а реклама Meta завдяки ШІ додає близько 1% конверсій.

Китайська ставка на дешевизну та відкритість

Замість гонки за «інтелектом» будь-якою ціною китайські розробники зробили ставку на ефективність і відкритий доступ. Приклад — DeepSeek V4 Flash: модель коштує майже безкоштовно, близько $0,08 за мільйон вхідних токенів, але видає продуктивність рівня американських флагманів весни 2026 року.

Відповіддю стало вимушене зниження цін з боку OpenAI. Модель GLM-5.3 від Z.ai за ціною $2,5 за мільйон токенів вийшла на рівень між GPT-5.5 і GPT-5.6, оптимізована під китайські прискорювачі Huawei та знижує залежність від Nvidia.

Результат позначився на ринку безпосередньо: рік тому на американські моделі припадало 75–85% запитів, зараз 60–70% трафіку за токенами забезпечують китайські рішення — DeepSeek, GLM та інші.

Причина проста: для масових завдань на кшталт генерації коду та обробки даних не потрібна дорога «геніальність». Потрібні надійність, швидкість і низька ціна — і все це пропонує Китай.

Викладаючи потужні моделі майже безкоштовно, Китай знецінює американські вкладення: кожен такий реліз зсуває планку цін униз і позбавляє США можливості окупити гігантські інвестиції.

Паритет технологій і ціна ізоляції

Розрив у якості, за рахунок якого американці розраховували утримувати премію, у масовому сегменті майже зник. Флагмани рівня GPT-5.6 та Opus-5 ще лідирують у складних завданнях, але моделі Kimi K3, GLM-5.3 та Qwen-3.8 впритул наблизилися до них, працюючи швидше та дешевше. За таких темпів уже в 2027 році Китай здатен вийти вперед.

Економічна слабкість і штовхає Вашингтон до політичних заходів. Вимога обрати сторону — ознака вразливості: США намагаються адміністративно ізолювати Китай, оскільки ринковими способами зберегти збут дорогих моделей уже не виходить.

Така стратегія несе серйозні ризики. Світ може розколотися на два технологічні блоки, країни, що розвиваються, через примус здатні демонстративно покинути американську коаліцію, а обмеження лише прискорять розробку Китаєм власних чипів та алгоритмів.

Мій погляд: цей ультиматум — не жест сили, а спроба заморозити невигідний для США ринковий тренд. Історія показує: адміністративні бар’єри рідко спрацьовують, якщо продукт конкурента дешевший і достатньо якісний. Штучна ізоляція лише прискорить формування незалежного китайського ШІ-блоку, і тоді американській моделі доведеться конкурувати в умовах, які вона сама ж і створила.