У середині серпня з'явилася інформація про те, що Вашингтон готується пред'явити десяткам країн ультиматум: визначтеся, на чиєму ви боці в технологічному протистоянні з Китаєм. Формально це виглядає як черговий виток суперництва наддержав, однак за політичним жестом ховається набагато глибша проблема. Виконавчий директор РАКІБ Олександр Бражников вважає, що цей ультиматум — не демонстрація сили, а ознака структурної кризи американської моделі штучного інтелекту.

Ультиматум і розстановка сил

Держдепартамент підготував листа для 35 країн, які раніше підписали американську «Заяву про можливості у сфері ШІ». Тим, хто обере китайський бік, загрожує виключення з ініціативи Pax Silica — проєкту з контролю над ланцюгами постачання моделей, напівпровідників і критично важливих корисних копалин. До американської ініціативи приєдналися близько двох десятків держав. Особливої уваги заслуговує Казахстан: країна увійшла в обидві коаліції одразу, і саме її подвійна позиція викликала занепокоєння у Вашингтоні. На сьогодні це єдиний учасник, який перебуває одночасно і в американській, і в китайській структурах.

Пекін, своєю чергою, діє симетрично. Улітку голова КНР Сі Цзіньпін оголосив про створення Всесвітньої організації співробітництва у сфері ШІ, просуваючи китайські технології як альтернативу американському впливу в галузі.

За оцінкою Бражникова, розстановка сил уже неоднозначна. США утримують першість у фундаментальних дослідженнях, розробці передових моделей та обсягах вкладень, однак Китай стрімко скорочує відставання — насамперед в ефективності, прикладному застосуванні технологій і робототехніці.

Економіка, яка не сходиться

Ключову вразливість американського підходу експерт вбачає в розриві між вкладеннями в інфраструктуру та реальною віддачею. З 2023 року технологічні гіганти США спрямували в ШІ сотні мільярдів доларів, але монетизація залишається мінімальною. Цифри говорять самі за себе: у Microsoft капітальні витрати за рік досягли $116 млрд, тоді як прямий виторг від ШІ-бізнесу оцінюється в $40–45 млрд. Співвідношення вкладень до виторгу підскочило зі звичних 7–10% до 35%, а грошовий потік за сім років зріс лише в 1,6 раза при зростанні виторгу в 2,7 раза.

Становище конкурентів не краще. Google уперше в історії показала від'ємний операційний грошовий потік, припинила зворотний викуп акцій і за п'ятнадцять місяців наростила борг із $30 млрд до $120 млрд. Amazon пішла в мінус за півріччя на $25 млрд за грошовим потоком, а Meta витрачає на ШІ 97% операційного потоку.

Прямі доходи непорівнянні з масштабом витрат. Microsoft 365 Copilot зібрав близько 30 млн підписок проти інвестицій у $190 млрд, у Google потенційний виторг від підписок та API оцінюється в $15–20 млрд при вкладеннях у $200 млрд. Реклама Meta завдяки ШІ додає лише близько 1% конверсій. Уся ця конструкція, за словами Бражникова, тримається на надії: після консолідації ринку американські компанії розраховують диктувати ціни й нарешті окупити витрати. Саме цю перспективу й руйнує Китай.

Китайська ставка на дешевизну та відкритість

Замість гонки за «інтелектом» будь-якою ціною китайські розробники зробили ставку на ефективність витрат і відкритий доступ. Показовий приклад — DeepSeek V4 Flash: модель коштує майже безкоштовно, близько $0,08 за мільйон вхідних токенів, але видає продуктивність на рівні американських флагманів весни 2026 року. Відповіддю стало вимушене зниження цін з боку OpenAI. Модель GLM-5.3 від Z.ai за ціною близько $2,5 за мільйон токенів вийшла на рівень між версіями GPT-5.5 і GPT-5.6 і до того ж оптимізована під китайські прискорювачі Huawei, що знижує залежність від Nvidia.

Результат позначився на ринку безпосередньо. За даними найбільшого маршрутизатора трафіку OpenRouter, рік тому на американські моделі припадало 75–85% запитів, а зараз 60–70% трафіку за токенами забезпечують китайські рішення — DeepSeek, GLM та інші. Причина проста: для масових завдань на кшталт генерації коду, обробки даних та агентного виконання бізнесу не потрібна дорога «геніальність». Потрібні надійність, швидкість і низька ціна — і все це пропонує Китай.

Викладаючи потужні моделі майже безкоштовно, Китай знецінює американські вкладення: кожен такий реліз зсуває планку цін униз і позбавляє США можливості будь-коли окупити гігантські інвестиції.

Паритет технологій і ціна ізоляції

Розрив у якості, за рахунок якого американці розраховували утримувати премію, у масовому сегменті майже зник. Флагмани рівня GPT-5.6 та Opus-5 ще лідирують у найскладніших завданнях на кшталт наукових міркувань, але моделі Kimi K3, GLM-5.3 та Qwen-3.8 впритул наблизилися до них, працюючи при цьому помітно швидше й дешевше. Бражников припускає, що такими темпами вже у 2027 році Китай здатен вийти вперед.

Особливо показовим експерт називає становище Google: маючи дані, чипи та інженерів, компанія все ж поступилася лідерством і тепер відіграється за рахунок дешевих моделей і демпінгу. Це вказує на системний недолік американського підходу — ставку на масштаб обчислень без належної оптимізації.

Економічна слабкість і штовхає Вашингтон до політичних заходів. Вимога обрати бік — ознака вразливості: США намагаються адміністративно ізолювати Китай від глобального ринку, оскільки ринковими способами зберегти збут дорогих моделей уже не виходить. Така стратегія несе серйозні ризики. Світ може розколотися на два технологічні блоки з дубльованими стандартами, країни, що розвиваються, через примус здатні демонстративно покинути американську коаліцію, а обмеження лише прискорять розробку Китаєм власних чипів та алгоритмів.

Підсумкова картина — парадокс. За вкладеннями США далеко попереду, але ці гроші не окупаються й нарощують борги; за реальним використанням Китай уже домінує в масовому сегменті; за технологіями досягнуто паритету з тенденцією не на користь Америки. Адміністративні бар'єри рідко спрацьовують, якщо продукт конкурента дешевший і достатньо якісний, тому штучна ізоляція ризикує лише прискорити формування незалежного китайського ШІ-блоку.

Мій погляд: Для криптоіндустрії та технологічних ринків цей розклад означає одне — дешеві та відкриті моделі ШІ стануть новим стандартом, а це безпосередньо вплине на вартість обчислень, децентралізовані проєкти та токени, прив'язані до інфраструктури. Інвесторам варто уважно стежити за китайськими розробками: саме вони зараз задають тренд, який перекроїть глобальний технологічний ландшафт.