Вашингтон готує десяткам країн ультиматум: визначтеся, на чиєму ви боці в технологічному протистоянні з Китаєм. Виконавчий директор РАКІБ Олександр Бражніков вбачає за цим не могутність, а глибинну кризу американської моделі штучного інтелекту.
Ультиматум як симптом
У середині серпня з'явилися відомості про те, що Держдепартамент надіслав листи до 35 країн, які раніше підписали американську «Декларацію про можливості у сфері ШІ». Тим, хто обере китайський бік, загрожує виключення з ініціативи Pax Silica — проєкту з контролю над ланцюгами постачання чипів і напівпровідників, запущеного роком раніше. До американської ініціативи приєдналися близько двох десятків держав. Особливу увагу привернув Казахстан, який увійшов до обох коаліцій одночасно, викликавши занепокоєння у Вашингтоні своєю подвійною позицією.
Пекін діє симетрично: голова КНР Сі Цзіньпін оголосив про створення Всесвітньої організації співробітництва у сфері ШІ, просуваючи китайські технології як альтернативу американському впливу. Однак, за оцінкою Бражнікова, розстановка сил уже не така очевидна. США зберігають першість у фундаментальних дослідженнях і розробці передових моделей, але Китай стрімко скорочує розрив — насамперед в ефективності, прикладному застосуванні та робототехніці.
Економіка, яка не сходиться
Ключову вразливість американського підходу експерт вбачає в розриві між інвестиціями та реальною віддачею. З 2023 року технологічні гіганти США спрямували в ШІ сотні мільярдів доларів, але монетизація залишається мінімальною. У Microsoft капітальні витрати сягнули $116 млрд, тоді як прямий виторг від ШІ-бізнесу оцінюється в $40–45 млрд. Співвідношення вкладень до виторгу підскочило зі звичних 7–10% до 35%, а грошовий потік за сім років зріс лише в 1,6 раза при зростанні виторгу в 2,7 раза.
Google уперше показала від'ємний операційний грошовий потік, припинила зворотний викуп акцій і за п'ятнадцять місяців наростила борг із $30 млрд до $120 млрд. Amazon пішла в мінус на $25 млрд за півріччя, а Meta витрачає на ШІ 97% операційного потоку. Прямі доходи непорівнянні з масштабом витрат: Microsoft 365 Copilot зібрав лише близько 30 млн підписок проти інвестицій у $190 млрд, а реклама Meta завдяки ШІ додає лише близько 1% конверсій.
Китайська ставка на дешевизну та відкритість
Замість гонки за «інтелектом» будь-якою ціною китайські розробники зробили ставку на ефективність витрат і відкритий доступ. Показовим є приклад DeepSeek V4 Flash: модель коштує майже безкоштовно — близько $0,08 за мільйон вхідних токенів, але видає продуктивність на рівні американських флагманів весни 2026 року. Відповіддю OpenAI стало вимушене зниження цін. Модель GLM-5.3 від Z.ai за ціни близько $2,5 за мільйон токенів вийшла на рівень між версіями GPT-5.5 і GPT-5.6 та оптимізована під китайські прискорювачі Huawei, знижуючи залежність від Nvidia.
Результат позначився на ринку безпосередньо: за даними найбільшого маршрутизатора трафіку OpenRouter, рік тому на американські моделі припадало 75–85% запитів, а зараз 60–70% трафіку забезпечують китайські рішення — DeepSeek, GLM та інші. Причина проста: для масових завдань на кшталт генерації коду не потрібна дорога «геніальність». Потрібні надійність, швидкість і низька ціна — і все це пропонує Китай.
Викладаючи потужні моделі майже безкоштовно, Китай знецінює американські вкладення: кожен такий реліз зсуває планку цін униз і позбавляє США можливості будь-коли окупити свої гігантські інвестиції.
Паритет технологій і ціна ізоляції
Розрив у якості, за рахунок якого американці розраховували утримувати премію, у масовому сегменті майже зник. Флагмани рівня GPT-5.6 та Opus-5 ще лідирують у складних завданнях, але моделі Kimi K3, GLM-5.3 і Qwen-3.8 впритул наблизилися до них, працюючи при цьому швидше та дешевше. Бражніков припускає, що за таких темпів уже в 2027 році Китай здатен вийти вперед.
Особливо показовим є становище Google: маючи дані, чипи та інженерів, компанія поступилася лідерством і тепер відіграється за рахунок дешевих моделей і демпінгу. Це вказує на системний недолік американського підходу — ставку на масштаб обчислень без належної оптимізації. Економічна слабкість і штовхає Вашингтон до політичних заходів. Вимога обрати сторону — ознака вразливості: США намагаються адміністративно ізолювати Китай, оскільки ринковими способами зберегти збут дорогих моделей уже не виходить.
Така стратегія несе серйозні ризики. Світ може розколотися на два технологічні блоки з дубльованими стандартами, країни, що розвиваються, через примус здатні демонстративно покинути американську коаліцію, а обмеження лише прискорять розробку Китаєм власних чипів та алгоритмів.
Мій погляд: Підсумкова картина парадоксальна. За вкладеннями США далеко попереду, але ці гроші не окупаються та нарощують борги; за реальним використанням Китай уже домінує в масовому сегменті; за технологіями досягнуто паритету з тенденцією не на користь Америки. Адміністративні бар'єри рідко спрацьовують, якщо продукт конкурента дешевший і достатньо якісний, тому штучна ізоляція ризикує лише прискорити формування незалежного китайського ШІ-блоку. Інвесторам варто уважно стежити за тим, як ця динаміка позначиться на оцінках американських чипів і хмарних гігантів.