Регулятори Узбекистану одночасно взялися за опрацювання кількох ключових напрямів цифрових фінансів. Центральний банк вивчає можливість запуску оптової цифрової валюти (CBDC) на базі сума, Національне агентство перспективних проєктів (НАПП) тестує стейблкоїни, а також формуються умови для токенізації активів. Про свої плани представники обох відомств розповіли на полях Silk Road Finance and Technology Forum.
ЦБ робить ставку на оптову CBDC
Заступник голови Центрального банку Нодірбек Ачілов підтвердив, що регулятор перебуває на початковому етапі дослідження потенціалу CBDC. Аналіз міжнародного досвіду, включно з як успішними кейсами, так і невдачами інших держав, уже проведено. Спільно з Global Financial Technology Network (GFTN) підготовлено «білу книгу», яку планується опублікувати найближчим часом.
Вибір на користь оптової, а не роздрібної CBDC не випадковий. Ачілов назвав дві ключові причини: по-перше, це забезпечить безпечні та ефективні розрахунки з уже підконтрольними регулятору фінансовими інститутами. По-друге, такий підхід дозволить зберегти довіру населення до фінансової системи, на формування якої, за його оцінкою, пішли довгі сім-вісім років. «Оптова CBDC видається нам здійсненним варіантом», — наголосив він.
Стейблкоїни та токенізація: пілоти та правила
Паралельно ЦБ спільно з НАПП веде роботу над стейблкоїнами в межах регуляторної «пісочниці». Зараз формуються правила, інструменти та операційна основа для тестування системи в обмеженому масштабі. За підсумками пілота регулятор оцінить реакцію ринку та за потреби скоригує регулювання. На початковому етапі роздрібні операції проходитимуть через ліцензовані установи, а сам ЦБ зосередиться на побудові фундаменту системи.
Перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак підтвердив, що агентство вже реалізує пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як засобу платежу. До сфери відповідальності НАПП входять ринки капіталу, страхування, електронна комерція та обіг криптоактивів, що дозволяє комплексно підходити до розвитку цифрової економіки. Пак зазначив, що токенізація та стейблкоїни стали одним із головних трендів, тому агентство розробляє регулювання для токенізації облігацій та акцій.
Ще одним пріоритетом стане створення нової платіжної системи на основі блокчейну, яка доповнить роботу зі стейблкоїнами та токенізацією, формуючи єдину лінію розвитку цифрової інфраструктури країни.
Умови для токенізації: інфраструктура та довіра
Ачілов також окреслив ключові умови для розвитку токенізації. Насамперед необхідна інфраструктура зберігання та обліку цифрових активів, юридична визначеність операцій і зрозумілі правила для інституційних інвесторів. Він підкреслив важливість кастодіальних послуг, депозитарного обліку, проведення та клірингу транзакцій. Крім того, потрібні чіткі стандарти для інфраструктурних організацій, які відповідатимуть за зберігання активів і кліринг, — саме вони, на думку заступника голови, відіграють ключову роль у стійкості всієї системи.
«Насамперед необхідно створити середовище з чіткими правилами та передбачуваними умовами. Це можна зробити спільно з учасниками ринку та іншими колегами», — заявив він. Однієї регуляторної бази недостатньо, додав Ачілов: учасники ринку повинні довіряти токенізованим інструментам і розглядати їх як спосіб залучення капіталу. Для цього ЦБ має намір використовувати регуляторні механізми, включно з «пісочницею» та іншими технологічними інструментами.
На думку заступника голови, регуляторам важливо співпрацювати не лише на національному, а й на регіональному рівні. Спільна робота дозволить виявляти прогалини в регулюванні, вивчати потенційні ризики та знаходити рішення для їх усунення. «Ми повинні працювати разом, щоб бути хорошими партнерами у сфері регулювання та розвитку ринку», — підсумував він.
Мій коментар: Узбекистан демонструє рідкісний для регіону прагматизм, роблячи ставку на оптову CBDC і паралельне тестування стейблкоїнів у контрольованому середовищі. Це дозволяє мінімізувати ризики для фінансової стабільності, уникаючи поспішного впровадження роздрібної цифрової валюти. Ключовим фактором успіху стане саме створення довіри з боку інституційних гравців — без цього токенізація та стейблкоїни залишаться лише технологічними експериментами, а не драйверами економічного зростання.