Фінансові регулятори Узбекистану розгорнули масштабну роботу одразу за кількома напрямами цифрової економіки. Центральний банк країни вивчає можливість запуску оптової цифрової валюти (CBDC) на базі сума, спільно з Національним агентством перспективних проєктів (НАПП) тестує стейблкоїни та формує умови для токенізації активів. Про такі плани заявили представники обох регуляторів на полях Silk Road Finance and Technology Forum.
Цей крок відображає зростаючий інтерес країн регіону до цифрових платіжних інструментів. Регулятори описали три паралельні напрями роботи — від аналізу міжнародного досвіду до запуску пілотних проєктів.
ЦБ розглядає оптову CBDC
Заступник голови Центрального банку Нодірбек Ачілов повідомив, що регулятор лише розпочав дослідження потенціалу CBDC та ретельно аналізує міжнародну практику, включно з успіхами й невдачами інших держав. Спільно з Global Financial Technology Network (GFTN) уже підготовлено «білу книгу», яку планується опублікувати.
Ачілов назвав дві ключові причини, чому ЦБ схиляється до оптової CBDC. Перша — це можливість забезпечити безпечні та ефективні розрахунки з фінансовими інститутами, які вже перебувають під наглядом регулятора. Друга причина пов'язана зі збереженням довіри населення до фінансової системи. За оцінкою заступника голови ЦБ, на формування такої довіри пішли довгі роки, і її необхідно берегти.
«Оптова CBDC видається нам здійсненним варіантом», — зазначив Ачілов.
Паралельно ЦБ разом із НАПП вивчає застосування стейблкоїнів у межах регуляторної «пісочниці». Зараз там формуються правила, інструменти та операційна основа для тестування системи в невеликих масштабах. За підсумками експериментів регулятор оцінить реакцію ринку та поведінку учасників. За потреби проєкт буде розширено, а регулювання скориговано. На початковому етапі роздрібні операції проходитимуть через ліцензовані установи, а ЦБ зосередиться на побудові основи системи та взаємодії з фінансовими інститутами.
НАПП запускає пілотні проєкти зі стейблкоїнами
Національне агентство перспективних проєктів уже реалізує пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як платіжного засобу. Про це повідомив перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак. За його словами, агентство та Центральний банк виступають двома основними регуляторами фінансових послуг у країні.
До сфери відповідальності НАПП входять ринки капіталу, страхування, електронна комерція та обіг криптоактивів. Такий набір повноважень дозволяє агентству охоплювати одразу кілька напрямів цифрової економіки та координувати їх із політикою ЦБ. Пак зазначив, що токенізація та стейблкоїни стали одним із головних трендів у фінансовій сфері, тому агентство зосередило на них частину поточної роботи, включно з розробкою регулювання токенізації облігацій та акцій.
«Ми реалізуємо пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як засобу платежу тут, в Узбекистані», — сказав Пак.
Ще одним пріоритетом агентства стало створення нового типу платіжної системи на основі технології блокчейн. Цей напрям доповнює роботу зі стейблкоїнами та токенізацією, формуючи єдину лінію розвитку цифрової інфраструктури країни.
Умови для токенізації активів
Що стосується токенізації, то для її розвитку спочатку необхідно створити інфраструктуру зберігання та обліку цифрових активів, забезпечити юридичну визначеність операцій і сформувати зрозумілі правила для інституційних інвесторів. Саме ці умови назвав заступник голови ЦБ Нодірбек Ачілов. За його словами, перш ніж впроваджувати нові технологічні рішення, потрібно підготувати відповідну базу — кастодіальні послуги, депозитарний облік, проведення та кліринг транзакцій.
Ачілов також вказав на необхідність чітких стандартів для інституційних інвесторів та інфраструктурних організацій, які відповідатимуть за зберігання активів, кліринг і проведення операцій. Ці учасники, на його думку, відіграють ключову роль у стійкості всієї системи.
«У першу чергу необхідно створити середовище з чіткими правилами та передбачуваними умовами. Це можна зробити спільно з учасниками ринку та іншими колегами», — сказав він.
Лише регуляторної бази для розвитку ринку недостатньо, наголосив заступник голови. Учасники ринку повинні довіряти токенізованим інструментам і розглядати їх як спосіб залучення капіталу. Для формування такого середовища ЦБ має намір використовувати регуляторні механізми, включно з «пісочницею» та іншими технологічними інструментами.
За оцінкою Ачілова, регуляторам важливо співпрацювати не лише на національному, а й на регіональному рівні. Спільна робота дозволить виявляти прогалини в регулюванні, вивчати потенційні ризики та знаходити рішення для їх усунення. «Ми повинні працювати разом, щоб бути хорошими партнерами у сфері регулювання та розвитку ринку», — додав він.
Мій погляд: Узбекистан демонструє рідкісний для регіону прагматизм, рухаючись одразу за всіма ключовими напрямами цифрових фінансів. Особливо показово, що регулятори роблять ставку на оптову CBDC та стейблкоїни, а не на роздрібну цифрову валюту, яка несе більше ризиків для банківської системи. Це сигнал для інституційних інвесторів: країна готує ґрунт для серйозного ринку токенізованих активів, а не для спекулятивних експериментів. Якщо пілоти пройдуть успішно, Узбекистан може стати одним із лідерів цифрової трансформації в Центральній Азії.