Фінансові регулятори Узбекистану перейшли від слів до діла, одночасно запустивши опрацювання одразу трьох ключових напрямів цифрової економіки. Йдеться про створення оптової цифрової валюти центрального банку (CBDC), пілотні проєкти з використанням стейблкоїнів та формування правової бази для токенізації реальних активів. Ці амбітні плани були оприлюднені на полях Silk Road Finance and Technology Forum, де представники Центрального банку та Національного агентства перспективних проєктів (НАПП) детально описали свої ініціативи.
ЦБ робить ставку на оптову CBDC
Заступник голови Центрального банку Нодірбек Ачілов підтвердив, що регулятор активно вивчає можливість впровадження оптової CBDC на базі національної валюти — сума. Вибір на користь оптової, а не роздрібної моделі не випадковий. За словами Ачілова, такий формат дозволить забезпечити безпечні та ефективні розрахунки з підконтрольними фінансовими інститутами, а також зберегти крихку довіру населення до фінансової системи, на формування якої пішли довгі сім-вісім років.
«Оптова CBDC видається нам здійсненним варіантом», — наголосив Ачілов.
Водночас регулятор уже підготував «білу книгу» спільно з Global Financial Technology Network (GFTN), у якій буде проаналізовано міжнародні підходи, включно з успіхами та невдачами інших країн. Це виважений і прагматичний підхід, який знижує ризики повторення чужих помилок.
НАПП: стейблкоїни та токенізація у фокусі
Паралельно Національне агентство перспективних проєктів, яке курує ринки капіталу, страхування, електронну комерцію та обіг криптоактивів, реалізує пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як платіжного засобу. Перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак зазначив, що агентство та Центральний банк виступають двома основними регуляторами фінансових послуг у країні, що дозволяє координувати політику у цифровій сфері.
Особлива увага приділяється токенізації. Пак підкреслив, що це стало одним із головних трендів, тому НАПП розробляє регулювання для токенізації облігацій та акцій. Однак, як справедливо зазначають у ЦБ, для успішного розвитку цього сектору недостатньо лише регуляторної бази. Необхідно створити повноцінну інфраструктуру: кастодіальні сервіси, депозитарний облік, процесинг та кліринг транзакцій, а також чіткі стандарти для інституційних інвесторів.
«У першу чергу необхідно створити середовище з чіткими правилами та передбачуваними умовами. Це можна зробити спільно з учасниками ринку та іншими колегами», — підсумував Ачілов.
Мій аналіз: Узбекистан демонструє рідкісну для регіону послідовність, вибудовуючи цифрову фінансову екосистему комплексно. Початок з оптової CBDC та паралельне тестування стейблкоїнів у «пісочниці» — це грамотна стратегія, яка дозволяє знизити ризики для роздрібних користувачів, але при цьому не відставати від глобальних трендів. Успіх цієї ініціативи залежатиме від того, наскільки швидко регулятори зможуть створити зрозумілі та стабільні правила для інституційних гравців, які стануть драйверами токенізації реальних активів у країні.