Узбекистан упевнено входить до числа найпрогресивніших юрисдикцій Центральної Азії у сфері впровадження цифрових фінансових інструментів. На майданчику Silk Road Finance and Technology Forum представники Центрального банку та Національного агентства перспективних проєктів (НАПП) окреслили одразу три стратегічні напрями роботи: вивчення оптової цифрової валюти центробанку (CBDC), пілотування стейблкоїнів та формування правової бази для токенізації реальних активів.
Оптова CBDC: ставка на безпеку та довіру
Заступник голови Центрального банку Нодірбек Ачілов підтвердив, що регулятор розглядає саме оптову модель CBDC на основі сума як найреалістичніший сценарій. Логіка проста: така форма цифрової валюти дає змогу забезпечити безпечні та ефективні розрахунки між підконтрольними регулятору фінансовими інститутами, не зачіпаючи безпосередньо роздрібних споживачів. Це критично важливо, враховуючи, що на формування довіри населення до фінансової системи пішли роки, і регулятор не має наміру ризикувати цим у процесі технологічних експериментів.
Спільно з Global Finance and Technology Network (GFTN) уже підготовлено «білу книгу», у якій систематизовано міжнародний досвід — як успішні кейси, так і провальні ініціативи інших країн. Такий підхід виглядає зрілим: Узбекистан не поспішає, а ретельно аналізує чужі помилки, щоб не повторювати їх на власному ґрунті.
Стейблкоїни: пілоти в дії
Паралельно Центробанк спільно з НАПП запустив пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як платіжного засобу. Робота ведеться в межах регуляторної «пісочниці», де зараз формуються правила, інструменти та операційна інфраструктура. Перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак наголосив, що випробування проходять в обмеженому масштабі, однак за їхніми підсумками регулятор зможе оцінити реакцію ринку та за необхідності скоригувати регулювання.
Важливо зазначити, що на початковому етапі роздрібні операції проходитимуть виключно через ліцензовані установи, а сам Центробанк зосередиться на створенні фундаменту системи та взаємодії з фінансовими інститутами. Це розумна страховка від неконтрольованого зростання тіньового обігу.
Токенізація: спочатку інфраструктура, потім інструменти
Що стосується токенізації активів, то тут регулятори демонструють послідовний підхід. За словами Ачілова, перш ніж впроваджувати нові технологічні рішення, необхідно створити повноцінну інфраструктуру зберігання та обліку цифрових активів, забезпечити юридичну визначеність операцій і сформувати зрозумілі правила для інституційних інвесторів. Йдеться про кастодіальні послуги, депозитарний облік, проведення та кліринг транзакцій.
Заступник голови ЦБ також наголосив на важливості створення передбачуваного середовища з чіткими стандартами для всіх учасників ринку. Лише за наявності довіри до токенізованих інструментів вони зможуть стати реальним механізмом залучення капіталу, а не просто модним трендом.
Мій погляд: Узбекистан демонструє рідкісну для регіону дисципліну, рухаючись від інфраструктури до інструментів, а не навпаки. Якщо пілоти зі стейблкоїнами пройдуть успішно, країна може стати регіональним хабом для цифрових розрахунків, особливо в контексті торгівлі із сусідніми державами. Однак ключовим фактором успіху залишиться швидкість адаптації регулювання до реальних потреб бізнесу — тут бюрократична інерція може стати головним ворогом.