Узбекистан демонструє рідкісну для Центральної Азії амбітність в освоєнні цифрових фінансів. Влада країни одночасно просуває три ключові напрями: вивчає запуск оптової цифрової валюти центробанку (CBDC), тестує стейблкоїни як платіжний інструмент і формує правову базу для токенізації реальних активів. Про свої плани представники Центрального банку та Національного агентства перспективних проєктів (НАПП) розповіли на полях Silk Road Finance and Technology Forum.
Оптова CBDC: ставка на безпеку та контроль
Заступник голови Центрального банку Нодірбек Ачілов підтвердив, що регулятор розглядає саме оптову модель CBDC, а не роздрібну. За його словами, такий формат дозволить забезпечити безпечні та ефективні розрахунки з фінансовими інститутами, які вже перебувають під наглядом ЦБ. Друга причина — збереження довіри населення до банківської системи, на формування якої пішли роки.
«Оптова CBDC видається нам здійсненним варіантом», — зазначив Ачілов.
Зараз регулятор аналізує міжнародний досвід, включаючи як успіхи, так і провали інших країн. Спільно з Global Financial Technology Network (GFTN) уже підготовлено «білу книгу», яку планується опублікувати. Це свідчить про системний підхід: Узбекистан не хоче повторювати чужі помилки, а прагне вибудувати власну модель з нуля.
Стейблкоїни: пілоти в «пісочниці»
Паралельно ЦБ разом із НАПП тестує стейблкоїни в регуляторній «пісочниці». Як пояснив перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак, агентство вже реалізує пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як засобу платежу. На початковому етапі роздрібні операції проходитимуть через ліцензовані установи, а сам ЦБ зосередиться на побудові інфраструктури та роботі з банками.
«Ми реалізуємо пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як засобу платежу тут, в Узбекистані», — заявив Пак.
За підсумками тестування регулятор оцінить реакцію ринку та поведінку учасників. Якщо результати виявляться позитивними, проєкт може бути розширений, а регулювання — скориговане. Такий поетапний підхід мінімізує ризики та дозволяє адаптувати правила під реальні потреби індустрії.
Токенізація: спочатку інфраструктура, потім інновації
Що стосується токенізації активів, то тут ЦБ займає гранично прагматичну позицію. Ачілов підкреслив, що перш ніж впроваджувати нові технології, необхідно створити інфраструктуру зберігання та обліку цифрових активів, забезпечити юридичну визначеність операцій і сформувати зрозумілі правила для інституційних інвесторів. Йдеться про кастодіальні послуги, депозитарний облік, проведення та кліринг транзакцій.
«У першу чергу необхідно створити середовище з чіткими правилами та передбачуваними умовами. Це можна зробити спільно з учасниками ринку та іншими колегами», — додав він.
На думку Ачілова, однієї регуляторної бази недостатньо. Учасники ринку повинні довіряти токенізованим інструментам і розглядати їх як спосіб залучення капіталу. Для цього ЦБ має намір використовувати «пісочниці» та інші технологічні інструменти, а також активно співпрацювати з колегами на регіональному рівні.
Мій погляд: Узбекистан робить ставку на еволюційний шлях, а не на революційні стрибки. Оптова CBDC та стейблкоїни в «пісочниці» — це спроба зберегти контроль над фінансовою системою, одночасно інтегруючи інновації. Якщо пілоти пройдуть успішно, країна може стати одним із перших у регіоні прикладів збалансованого регулювання цифрових активів, що приверне як інституційних інвесторів, так і міжнародні фінтех-компанії.