Узбекистан виходить на новий рівень розвитку цифрової економіки, одночасно запускаючи кілька ключових напрямів. Центральний банк розглядає можливість впровадження оптової цифрової валюти (CBDC) на базі сума, а Національне агентство перспективних проєктів (НАПП) тестує стейблкоїни та розробляє умови для токенізації активів. Про свої плани представники обох регуляторів розповіли на полях Silk Road Finance and Technology Forum.
Дії узбецької влади відображають загальносвітовий тренд: країни Центральної Азії все активніше придивляються до цифрових інструментів розрахунків. Йдеться не просто про вивчення досвіду, а про конкретні кроки — від аналізу міжнародної практики до запуску пілотних проєктів.
ЦБ вивчає оптову CBDC
Заступник голови Центрального банку Нодірбек Ачілов підтвердив, що регулятор розпочав дослідження потенціалу CBDC. За його словами, ключовий фокус — на оптовій моделі, яка передбачає використання цифрової валюти для міжбанківських розрахунків та операцій із фінансовими інститутами. Це дозволить забезпечити безпечні та ефективні транзакції, одночасно зберігши контроль з боку регулятора.
Ачілов назвав дві причини, чому вибір припав саме на оптову CBDC. По-перше, вона гарантує надійність розрахунків із уже підконтрольними фінансовими структурами. По-друге, це питання довіри населення до фінансової системи, на формування якої пішли роки. «Оптова CBDC видається нам здійсненним варіантом», — наголосив він.
Спільно з Global Finance and Technology Network (GFTN) уже підготовлено «білу книгу», яку планується опублікувати найближчим часом. Паралельно ЦБ вивчає використання стейблкоїнів у межах регуляторної «пісочниці», де зараз формуються правила та операційна база для тестування. На початковому етапі роздрібні операції проходитимуть через ліцензовані установи, а сам ЦБ зосередиться на побудові системи та роботі з фінансовими інститутами.
НАПП запускає пілоти зі стейблкоїнами
Національне агентство перспективних проєктів уже реалізує пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як засобу платежу. Перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак зазначив, що агентство та ЦБ виступають двома основними регуляторами фінансових послуг у країні. До сфери відповідальності НАПП входять ринки капіталу, страхування, електронна комерція та обіг криптоактивів, що дозволяє комплексно підходити до розвитку цифрової економіки.
Пак також заявив про розробку регулювання токенізації облігацій та акцій. «Ми реалізуємо пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як засобу платежу тут, в Узбекистані», — сказав він. Ще одним пріоритетом агентства стало створення нової платіжної системи на основі блокчейну, що доповнить роботу зі стейблкоїнами та токенізацією.
Умови для токенізації активів
Для успішного розвитку токенізації, на думку Ачілова, необхідно створити повноцінну інфраструктуру зберігання та обліку цифрових активів, забезпечити юридичну визначеність операцій і сформувати зрозумілі правила для інституційних інвесторів. Він наголосив на важливості чітких стандартів для кастодіальних послуг, депозитарного обліку, проведення та клірингу транзакцій.
«У першу чергу необхідно створити середовище з чіткими правилами та передбачуваними умовами. Це можна зробити спільно з учасниками ринку та іншими колегами», — заявив він. Регуляторної бази недостатньо — учасники ринку повинні довіряти токенізованим інструментам і розглядати їх як спосіб залучення капіталу. Для цього ЦБ має намір використовувати «пісочниці» та інші технологічні механізми, а також співпрацювати з регуляторами на регіональному рівні.
Мій погляд: Узбекистан демонструє рідкісну для регіону стратегічну послідовність, поєднуючи обережність у питаннях CBDC із прагматизмом у тестуванні стейблкоїнів. Ключовий виклик — не технологічний, а інституційний: створення довіри до нових інструментів потребуватиме часу та чіткої координації між ЦБ і НАПП. Якщо пілоти пройдуть успішно, країна може стати цифровим хабом для всієї Центральної Азії.