Регулятори Узбекистану демонструють рідкісну для регіону синхронність, одночасно просуваючи одразу три ключові напрями цифрових фінансів: національну цифрову валюту (CBDC), стейблкоїни та токенізацію реальних активів. На полях Silk Road Finance and Technology Forum представники Центрального банку та Національного агентства перспективних проєктів (НАПП) окреслили контури нової фінансової архітектури, яка може стати взірцем для всієї Центральної Азії.
ЦБ робить ставку на оптову CBDC
Заступник голови ЦБ Нодірбек Ачілов підтвердив, що регулятор розглядає виключно оптову модель цифрової валюти — тобто розрахунки між фінансовими інститутами, а не для роздрібних платежів. Логіка проста: така CBDC мінімізує ризики для банківської системи та дозволяє зберегти контроль над грошовим обігом. За словами Ачілова, на формування довіри населення до традиційних фінансів пішло сім-вісім років, і регулятор не має наміру ставити цей капітал під загрозу експериментами в роздрібному сегменті.
Спільно з Global Financial Technology Network (GFTN) уже підготовлено «білу книгу» з аналізом міжнародного досвіду, включно з невдалими кейсами інших країн. Це прагматичний підхід: Узбекистан не хоче повторювати чужі помилки, а вивчає їх як карту ризиків.
Стейблкоїни: пілоти в «пісочниці»
Паралельно НАПП і ЦБ запустили пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як платіжного засобу. Як зазначив перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак, агентство контролює ринки капіталу, страховий сектор, електронну комерцію та обіг криптоактивів — що дає йому унікальну можливість координувати всі напрями цифрової економіки.
Зараз у регуляторній «пісочниці» формуються правила та операційна інфраструктура. Тести тривають в обмеженому масштабі, але за їхніми підсумками ЦБ готовий скоригувати регулювання. Роздрібні операції на першому етапі проходитимуть через ліцензовані установи, а сам ЦБ зосередиться на побудові базової системи та взаємодії з банками.
Токенізація: спочатку інфраструктура
Що стосується токенізації акцій та облігацій, Ачілов наголосив: перш ніж впроваджувати технологію, необхідно створити середовище з чіткими правилами. Йдеться про кастодіальні послуги, депозитарний облік, кліринг та розрахунки. Без зрозумілої юридичної визначеності та стандартів для інституційних інвесторів ринок не зможе розвиватися стабільно.
На його думку, однієї регуляторної бази недостатньо — учасники повинні довіряти токенізованим інструментам як способу залучення капіталу. Для цього ЦБ має намір використовувати «пісочницю» та інші технологічні механізми, а також активно співпрацювати з регуляторами на регіональному рівні, щоб виявляти прогалини та обмінюватися досвідом.
Мій висновок: Узбекистан діє методично, на відміну від багатьох юрисдикцій, які кидаються у вир цифрових експериментів без підготовки. Оптова CBDC та пілоти зі стейблкоїнами — це низькоризикова стратегія, яка дозволяє тестувати технологію, не підриваючи довіру до фінансової системи. Якщо регуляторам вдасться вибудувати робочу інфраструктуру для токенізації, країна може стати привабливим майданчиком для інституційних інвесторів, які шукають передбачувані юрисдикції в Євразії.