Узбекистан впевнено рухається до формування комплексної цифрової фінансової екосистеми. Влада республіки одночасно опрацьовує одразу кілька ключових напрямів: впровадження цифрової валюти центрального банку (CBDC), інтеграцію стейблкоїнів у платіжну інфраструктуру та створення правових основ для токенізації реальних активів. Про такі плани представники Центрального банку та Національного агентства перспективних проєктів (НАПП) заявили під час панельної дискусії на Silk Road Finance and Technology Forum.
ЦБ вивчає оптову CBDC
Заступник голови Центрального банку Нодірбек Ачілов підтвердив, що регулятор перебуває на початковій стадії дослідження потенціалу оптової CBDC на базі сума. За його словами, пріоритет надається саме оптовому сценарію, а не роздрібному, що дозволяє забезпечити безпечні та ефективні розрахунки між фінансовими інститутами, які перебувають під наглядом ЦБ. Другий аргумент — збереження довіри населення до фінансової системи, на формування якої, за оцінками заступника голови, пішли роки.
«Оптова CBDC видається нам здійсненним варіантом», — зазначив Ачілов.
Паралельно ЦБ спільно з НАПП тестує стейблкоїни в межах регуляторної «пісочниці». На цьому етапі формуються правила, інструменти та операційна база для пілотних проєктів. Після завершення тестів регулятор оцінить реакцію ринку та зможе масштабувати ініціативу або скоригувати регулювання. На початковому етапі роздрібні операції проходитимуть через ліцензовані установи, тоді як сам ЦБ зосередиться на створенні системної основи.
НАПП запускає пілоти зі стейблкоїнами
Перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак повідомив, що агентство вже реалізує пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як засобу платежу безпосередньо в Узбекистані. НАПП, до зони відповідальності якого входять ринки капіталу, страхування, електронна комерція та обіг криптоактивів, виступає другим ключовим регулятором цифрових фінансів у країні.
Пак також окреслив токенізацію як один із головних трендів. Агентство зосереджується на розробці регулювання для токенізованих облігацій та акцій. Додатково НАПП працює над створенням нової платіжної системи на основі блокчейн-технологій, що має сформувати єдину лінію розвитку цифрової інфраструктури.
Умови для токенізації активів
Для успішного розвитку сектору токенізації, на думку Ачілова, необхідно створити надійну інфраструктуру зберігання та обліку цифрових активів, забезпечити юридичну визначеність операцій і сформулювати зрозумілі правила для інституційних інвесторів. Ключова роль відводиться кастодіальним послугам, депозитарному обліку, проведенню та клірингу транзакцій.
«У першу чергу необхідно створити середовище з чіткими правилами та передбачуваними умовами. Це можна зробити спільно з учасниками ринку та іншими колегами», — наголосив він.
Ачілов додав, що однієї регуляторної бази недостатньо: учасники ринку повинні довіряти токенізованим інструментам і розглядати їх як спосіб залучення капіталу. Важливо також налагодити співпрацю на регіональному рівні для виявлення прогалин у регулюванні та мінімізації ризиків.
Мій коментар: Узбекистан демонструє прагматичний підхід, роблячи ставку на оптову CBDC та стейблкоїни як на інструменти підвищення ефективності, а не заміни існуючої системи. Якщо регуляторам вдасться створити передбачуване середовище та заручитися довірою інституційних гравців, країна може стати одним із лідерів цифрової трансформації в Центральній Азії. Однак успіх залежатиме від швидкості впровадження та здатності уникнути надмірної бюрократизації.