Узбекистан упевнено входить до числа найамбітніших гравців Центральної Азії у сфері цифрових фінансів. На майданчику Silk Road Finance and Technology Forum представники Центрального банку та Національного агентства перспективних проєктів (НАПП) оприлюднили деталі одразу трьох паралельних ініціатив: вивчення оптової CBDC, тестування стейблкоїнів та підготовку умов для токенізації реальних активів. Це сигнал про те, що країна має намір будувати комплексну цифрову інфраструктуру, а не обмежуватися точковими експериментами.
ЦБ вивчає оптову цифрову валюту
Заступник голови Центробанку Нодірбек Ачілов підтвердив, що регулятор розглядає варіант оптової CBDC на базі сума. На відміну від роздрібних цифрових валют, оптова модель орієнтована на розрахунки між фінансовими інститутами, що знижує ризики для стабільності та дозволяє зберегти контроль над грошовою масою. Ачілов зазначив, що на формування довіри населення до фінансової системи пішли роки, і оптова CBDC видається регулятору найменш руйнівним способом впровадження технології.
Спільно з Global Financial Technology Network вже підготовлено «білу книгу», яка буде опублікована. У ній, ймовірно, буде представлено аналіз міжнародного досвіду, включаючи як успіхи, так і провали інших юрисдикцій. Це важливий крок: Узбекистан явно вчиться на чужих помилках, а не намагається винайти велосипед.
Стейблкоїни: від «пісочниці» до пілотів
Паралельно ЦБ та НАПП запускають пілотні проєкти з використання стейблкоїнів як платіжного засобу. Перший заступник директора НАПП В'ячеслав Пак підкреслив, що тестування триває в регуляторній «пісочниці», де формуються правила та операційна база. На початковому етапі роздрібні операції проходитимуть лише через ліцензовані установи, а сам ЦБ зосередиться на побудові системи та взаємодії з банками.
За підсумками пілотів регулятори оцінять реакцію ринку та поведінку учасників. Якщо експеримент виявиться успішним, проєкт може бути розширений, а регулювання скориговане. Це прагматичний підхід: замість заборон — кероване тестування.
Токенізація: спочатку інфраструктура, потім інструменти
Щодо токенізації активів, Ачілов окреслив чітку послідовність: перш ніж впроваджувати нові технології, необхідно створити інфраструктуру зберігання та обліку цифрових активів, забезпечити юридичну визначеність операцій і сформувати зрозумілі правила для інституційних інвесторів. Йдеться про кастодіальні послуги, депозитарний облік, кліринг та розрахунки.
Регулятор підкреслює, що однієї лише нормативної бази недостатньо — учасники ринку повинні довіряти токенізованим інструментам і розглядати їх як спосіб залучення капіталу. Для цього ЦБ має намір використовувати «пісочниці» та інші технологічні інструменти, а також розвивати співпрацю на регіональному рівні.
Мій погляд: Узбекистан демонструє рідкісну для регіону дисципліну в підході до цифрових фінансів. Замість гонки за хайпом регулятори будують фундамент: вивчають міжнародний досвід, тестують стейблкоїни в контрольованому середовищі та відкладають токенізацію до створення надійної інфраструктури. Якщо така стратегія збережеться, країна може стати одним із найпривабливіших ринків для інституційних інвесторів у Центральній Азії. Однак ключовим стане не кількість пілотів, а здатність перетворити їх на працюючі, масштабовані продукти.