Банк Росії продовжує системну боротьбу з нелегальною діяльністю у криптовалютній сфері. За перше півріччя 2026 року регулятор поповнив свою інформаційну базу для правоохоронців та фінансових організацій даними про 2,6 тисячі криптогаманців, задіяних у протиправних схемах.
Загалом за січень–червень було виявлено 2,9 тисячі проєктів з ознаками нелегальної роботи, включно з фінансовими пірамідами. Це на 31% менше, ніж роком раніше, хоча показник практично не змінився порівняно з попереднім півріччям. Однак головна тривожна цифра — сумарні збитки від шахрайських схем, пов'язаних із цими адресами, перевищили 1 мільярд рублів.
Криптогаманці в системі цифрового комплаєнсу
Внесені до бази адреси використовуються банками для оцінки ризик-профілю клієнтів та проведення фінансових розслідувань. Регулятор також активно застосовує ці дані для блокування підозрілих операцій та виявлення організаторів тіньових проєктів.
Показово, що кількість унікальних фінансових пірамід та псевдоброкерів продовжує скорочуватися. Однак шахраї адаптуються: вони запускають одні й ті ж схеми під новими назвами або створюють дублі сайтів, щоб обійти блокування. Банк Росії оперативно знаходить такі сторінки в соцмережах і надсилає їх на блокування, намагаючись не дати схемі набрати обертів до того, як вона залучить масу учасників.
Окремо наголошу: кількість виявлених нелегальних кредиторів подвоїлася порівняно з першим півріччям 2025 року. Причини очевидні — посилення вимог до легальних МФО закрило доступ до позик для клієнтів із високим борговим навантаженням, і попит пішов у тінь. Регулятор тепер використовує дані Росреєстру та ФССП, щоб знаходити приховані схеми кредитування під заставу нерухомості, де позики видають фізособи та індивідуальні підприємці.
Що відбувається навколо криптогаманців у Росії та світі
Поки регулятор чистить тіньовий сегмент, звичайні власники криптовалют посилюють контроль над своїми коштами. У Росії різко зріс попит на фізичні криптогаманці: за даними великих маркетплейсів, продажі апаратних пристроїв злетіли на 84–107% за півріччя. Цей сплеск збігся з легалізацією криптовалют у країні та гучною історією зі зломом Coldcard.
Новий закон зберігає за росіянами право зберігати монети на особистому холодному гаманці, але із застереженнями. Юристи зазначають: завести крипту в депозитарний периметр легко, а от вивести її назад безпосередньо на свій Ledger або Trezor не можна — лише на адресу іноземного ліцензованого майданчика.
Масштаб тіньових потоків видно і в ончейні. Аналітики виявили кластер гаманців із 28 555 BTC на суму близько 1,8 млрд доларів, імовірно пов'язаних зі справою про відмивання грошей. Відправною точкою стала адреса, що «прокинулася» після шести років бездіяльності та почала дробити кошти по безлічі гаманців — за схемою, характерною для відмивання.
Мій погляд: подвоєння кількості нелегальних кредиторів — тривожний сигнал, що вказує на структурний перекіс ринку. Посилення регулювання без створення доступних легальних альтернатив лише підштовхує позичальників в обійми тіньових структур. Для криптоіндустрії ж головний висновок простий: прозорість блокчейну стає найпотужнішим інструментом для правоохоронців, і зростаюча база «чорних» адрес — лише верхівка айсберга.