У Держдумі назріває серйозний конфлікт навколо регулювання фінансової системи. Лідер фракції «Справедлива Росія» Сергій Миронов виступив із пропозицією кардинально переглянути функції Банку Росії, що в перспективі може зачепити й ринок цифрових активів, який формується.
Суть ініціативи та причини невдоволення
Миронов наполягає на розподілі повноважень мегарегулятора за зразком низки західних країн, де емісійні центри відповідають лише за стабільність фінансової системи, а за кредитну сферу — окремі структури. На його думку, поточна модель не працює: ЦБ не забезпечує доступність кредитів і не знижує боргове навантаження на громадян, а лише накопичує суперечності.
Привід для критики — розрив між ключовою ставкою та реальною вартістю позик. З одного боку, регулятор із червня 2025 року послідовно пом'якшує політику: 24 липня ставку було знижено до 14% річних — це вже десяте зниження поспіль. З іншого боку, повна вартість споживчих кредитів у серпні наблизилася до 30% річних, а ставки за мікропозиками продовжують зростати. Миронов оцінює надприбутки банків у 3,5–3,8 трлн рублів чистого прибутку, який вони отримують за рахунок збереження високих марж.
Чим це загрожує криптовалютній галузі
Прямо про цифрові валюти в ініціативі не йдеться, але ризики для галузі очевидні. Саме Банк Росії став ключовим регулятором крипторинку: він веде реєстри обмінників і цифрових депозитаріїв, а також визначає жорсткість правил для учасників. Закон «Про цифрові валюти» лише задає рамки, але реальна нормативна база створюється підзаконними актами ЦБ.
За останні місяці регулятор вибудував під себе всю конструкцію легального обігу. Наприкінці липня ЦБ опублікував проєкт правил маржинальної торгівлі криптовалютою, допустивши угоди з плечем для кваліфікованих і некваліфікованих інвесторів. Потім послідував ліміт у 300 000 рублів на рік для новачків у кожного посередника, а заступник голови ЦБ Михайло Мамута пообіцяв карати фінансові організації за місселінг — продаж одного продукту під виглядом іншого та замовчування ризиків.
Галузеві експерти зазначають, що саме ЦБ визначає жорсткість моделі, а не законодавець. Виконавчий директор РАКІБ Олександр Бражников вважає планку в 300 000 рублів найсамобутнішою рисою російського підходу: вона відсікає роздріб і формує легальний ринок для обраних — великого капіталу та кваліфікованих учасників без обмежень за сумами.
Мій погляд на ситуацію
Поки ініціатива Миронова — політична заява, але сам факт спору про повноваження регулятора вкрай показовий. Підзаконна нормативна база крипторинку лише формується, і будь-який перерозподіл функцій між відомствами може заморозити цей процес на місяці. Якщо нагляд за цифровими активами перейде від ЦБ до нової структури, учасникам ринку доведеться адаптуватися до зовсім інших правил гри, що неминуче посилить невизначеність для бірж, обмінників та інвесторів.