Регулятор посилює цифрову гігієну: за перше півріччя 2026 року Банк Росії включив до своєї інформаційної системи для правоохоронців та фінансових інститутів дані про 2,6 тисячі криптогаманців, задіяних у нелегальних схемах. Йдеться не просто про моніторинг — сукупний обсяг коштів, що пройшли через ці адреси, перевищив 1 млрд рублів.
Системний зсув у нагляді
Загалом за січень–червень регулятор виявив 2,9 тис. проєктів з ознаками протиправної діяльності, включно з фінансовими пірамідами. Це на 31% менше, ніж роком раніше, однак показник практично не змінився порівняно з попереднім півріччям. Вражає інше: обсяг маркованих гаманців став важливим елементом цифрового комплаєнсу — банки та слідчі органи тепер використовують ці дані для оцінки ризик-профілю клієнтів і проведення фінансових розслідувань.
Примітно, що кількість унікальних пірамід і псевдоброкерів продовжує скорочуватися. Шахраї дедалі частіше запускають одну й ту саму схему під різними брендами або створюють клони основного сайту. Регулятор відповідає оперативно: виявляє такі сторінки в соцмережах та ініціює їх блокування, не даючи схемі набрати критичну масу учасників.
Криптогаманці у фокусі
Особливий інтерес викликає динаміка в сегменті нелегального кредитування — кількість виявлених випадків подвоїлася порівняно з першою половиною 2025 року. Причини очевидні: посилення вимог до легальних МФО виштовхує позичальників із високим борговим навантаженням у тінь, а слідом за попитом зростає і пропозиція. Регулятор почав активніше використовувати дані Росреєстру та ФССП, щоб розкривати приховані схеми кредитування під заставу нерухомості, де позики оформлюють фізособи та ФОП.
На цьому тлі закономірний сплеск інтересу до апаратних гаманців: продажі холодних криптогаманців у другому кварталі зросли на 107% у штуках, а на маркетплейсах — на 84% за півріччя. Легалізація криптовалюти в Росії та гучні історії злому, як-от експеримент із Coldcard Mk3, де базову адресу без пароля було спустошено миттєво, підстьобнули попит на самодостатнє зберігання.
Експертний погляд
Маркування гаманців — це лише перший крок до повноцінної простежуваності цифрових активів. У поєднанні зі зростаючим попитом на холодне зберігання та обговоренням ковенант у біткоїні ми спостерігаємо формування нової парадигми: регулятори вчаться працювати з блокчейном, а користувачі — захищати свої кошти. Однак поки правова база залишається фрагментарною, і інвесторам варто самостійно оцінювати ризики, пов'язані з переказом коштів на іноземні майданчики.