Республіка Каракалпакстан, автономний регіон на північному заході Узбекистану, стає новою точкою тяжіння для криптоіндустрії. Тут планується звести одразу три майнінгові центри та три дата-центри, сукупний обсяг інвестицій у які сягне $5,11 млрд. Це один із найбільших інфраструктурних проєктів у сфері цифрових активів у регіоні за останні роки.
Масштаб і статус проєктів
За інформацією, яку я отримав від голови місцевого парламенту Аманбая Оринбаєва, всі шість об'єктів уже перебувають в активній фазі реалізації. Йдеться не про декларативні наміри, а про конкретні будівельні та підготовчі роботи. Такий підхід демонструє серйозність намірів узбецької влади інтегруватися в глобальну екосистему біткоїна.
Синергія із зеленою енергетикою
Примітно, що паралельно з майнінговою інфраструктурою регіон активно розвиває відновлювані джерела енергії. Спільно із саудівською компанією Acwa Power тут будується вітроелектростанція вартістю $3,3 млрд. Це стратегічно правильний крок: видобуток біткоїна потребує величезних обсягів електроенергії, і використання «зелених» потужностей не лише знижує собівартість, а й відповідає сучасним вимогам ESG-порядку денного.
Аналітичний погляд
Для Узбекистану цей крок — не просто спроба заробити на волатильності першої криптовалюти. Це системна ставка на технологічний суверенітет і залучення іноземного капіталу у високотехнологічний сектор. З огляду на географічне розташування та відносно низьку вартість електроенергії в регіоні, Каракалпакстан може стати конкурентом для казахстанських і російських майнінгових майданчиків.
На мою думку, ключовий ризик тут — регуляторна невизначеність, яка досі присутня в узбецькому законодавстві про криптовалюти. Однак якщо проєкти буде завершено в заявлені терміни, це може кардинально змінити баланс сил на центральноазіатському ринку майнінгу та привернути увагу інституційних інвесторів до регіону загалом.