Масове впровадження токенізованих депозитів здатне кардинально трансформувати модель фондування банків. Ключовий ризик, який я бачу в цьому сценарії, — втрата передбачуваності ресурсної бази. Миттєві перекази між кредитними організаціями, які забезпечує технологія, можуть підірвати стабільність депозитів і, як наслідок, обмежити кредитування. До такого висновку дійшли економісти Федерального резервного банку (ФРБ) Далласа Розі Леві та Шріні Рамасвамі.
Токенізовані депозити — це цифрова форма банківських зобов'язань, розміщена на розподіленому реєстрі. На відміну від більшості стейблкоїнів, вони залишаються всередині традиційної банківської системи і можуть приносити власникам відсотковий дохід. Технологія обіцяє розрахунки в реальному часі, але саме ця особливість, на мою думку, таїть у собі приховану загрозу.
Ефект до $700 млрд: математика ризику
Сьогодні значна частина депозитів залишається відносно стабільною завдяки інерції клієнтів і технічним бар'єрам для швидкого переміщення коштів. Ці залишки дозволяють банкам прогнозувати горизонт перебування грошей на балансі. Токенізація усуває ці перешкоди: клієнт зможе миттєво переказувати кошти туди, де ставка вища, а програмовані функції та ІІ-агенти автоматизують цей процес без участі власника.
Леві та Рамасвамі оцінили наслідки такої зміни поведінки. Згідно з їхніми розрахунками, близько 80% відсоткового ризику, який американські банки приймають при розміщенні довгострокових активів, підтримується поточними характеристиками депозитів. Це еквівалентно приблизно $5,8 трлн із сукупних $7 трлн такої експозиції. Якщо середній термін перебування депозитів на балансі скоротиться на 10%, здатність банків приймати відсотковий ризик зменшиться приблизно на $580 млрд в еквіваленті 10-річних активів. Зростання чутливості депозитних ставок до ринкових на 10% дасть ще суттєвіший ефект — близько $700 млрд.
Важливо розуміти: ці цифри не означають прямого скорочення кредитування на зазначені суми. Йдеться про зниження потенціалу банків тримати активи з відсотковим ризиком після перерахунку на еквівалент 10-річних держоблігацій. Частково ефект можна компенсувати залученням довгостроковішого фінансування, але такий борг зазвичай обходиться дорожче за депозити. Як зазначають автори, «це, ймовірно, негативно вплине на вартість кредитування для споживачів і бізнесу».
Структурні зміни та уроки Бразилії
Ще один наслідок — зміна структури банківських балансів. Якщо токенізовані депозити дозволять клієнтам виводити значні суми практично миттєво, прогнозувати щоденні відтоки стане складніше. У стресових сценаріях регуляторні моделі можуть почати вважати такі зобов'язання менш стабільними. У результаті банкам доведеться збільшити запаси високоліквідних активів — насамперед резервів і казначейських облігацій США, — що скоротить частку коштів, доступних для кредитування підприємств і домогосподарств. Розмір депозитної бази всієї системи при цьому необов'язково зменшиться — гроші просто швидше переміщатимуться між організаціями, створюючи ризик для кожного окремого банку.
Як аналог автори розглядають бразильську систему миттєвих платежів Pix. До I кварталу 2026 року нею користувалися близько 200 млн активних клієнтів, а місячний обсяг операцій досяг приблизно $650 млрд. Дослідження Центрального банку Бразилії за 2025 рік показало: активніше використання Pix супроводжувалося зростанням запасів ліквідних активів у банках і зниженням кредитного посередництва. Хоча Pix не є повним аналогом токенізованих депозитів, обидві технології забезпечують практично миттєві міжбанківські перекази, тому бразильський досвід дає цінне уявлення про можливі наслідки.
Банки прискорюють токенізацію
Аналіз з'явився на тлі прискорення банківських проєктів із токенізованими грошима. 26 серпня 39 банківських асоціацій американських штатів створили альянс BankChain, який планує запустити у 2027 році загальнонаціональну блокчейн-мережу з підтримкою токенізованих депозитів і стейблкоїнів. У червні JPMorgan Chase, Citigroup, Bank of America та Wells Fargo оголосили про створення власної інфраструктури для банківських ончейн-грошей через The Clearing House. А 19 серпня HSBC і Standard Chartered провели першу реальну міжбанківську транзакцію з токенізованими депозитами на блокчейн-інфраструктурі SWIFT.
Напрямок перебуває на ранній стадії, і підсумкові наслідки залежатимуть від архітектури систем і правил взаємодії між банками. Однак мій професійний висновок однозначний: регуляторам і банкам необхідно заздалегідь готуватися до нової реальності, де швидкість руху грошей стане головним викликом для традиційної моделі банківського посередництва.