Масове впровадження токенізованих депозитів здатне кардинально трансформувати модель фондування банківського сектору. Ключовий ризик криється в миттєвих переказах між фінансовими організаціями, що може підірвати стабільність ресурсної бази та суттєво обмежити кредитування. До такого висновку дійшли економісти Федерального резервного банку (ФРБ) Далласа під час масштабного дослідження.

Токенізовані депозити — це цифрова форма банківських зобов'язань, що функціонує на інфраструктурі розподіленого реєстру. На відміну від традиційних стейблкоїнів, вони залишаються в периметрі наявної банківської системи та здатні приносити власникам відсотковий дохід.

Головна перевага технології — розрахунки в реальному часі. Однак саме ця особливість, як показав мій аналіз, несе в собі приховану загрозу для кредитних організацій. Сьогодні значна частина депозитів залишається відносно стабільною завдяки усталеним клієнтським відносинам і технічним бар'єрам для швидкого переміщення коштів. Це дозволяє банкам прогнозувати тривалість перебування грошей на балансі.

Токенізація нівелює ці бар'єри. Клієнти отримають можливість практично миттєво переказувати кошти в банки з привабливішими ставками, а програмовані функції автоматизують подібні операції. Особливу небезпеку становлять ІІ-агенти: у зв'язці зі смарт-контрактами вони зможуть самостійно відстежувати дохідність і перерозподіляти токенізовані депозити між банками без участі власника.

Ефект до $700 млрд

Економісти оцінили потенційний вплив на трансформацію строків. Згідно з розрахунками, близько 80% відсоткового ризику американських банків при розміщенні довгострокових активів підтримується поточними характеристиками депозитів — це приблизно $5,8 трлн із сукупних $7 трлн такої експозиції.

Скорочення середнього строку перебування депозитів на балансі на 10% зменшить здатність банків приймати відсотковий ризик на $580 млрд в еквіваленті 10-річних активів. Зростання чутливості депозитних ставок до ринкових на 10% дасть ще значніший ефект — близько $700 млрд.

Важливо підкреслити: ці цифри не означають прямого скорочення кредитування на аналогічні суми. Показник відображає зміну здатності банків утримувати активи з відсотковим ризиком. Частково ефект можна компенсувати залученням довгостроковішого фінансування, однак такий борг зазвичай обходиться дорожче за депозити.

«Це, ймовірно, негативно вплине на вартість кредитування для споживачів і бізнесу», — наголошують автори.

Нові вимоги до ліквідності

Ще один важливий наслідок — зміна структури банківських балансів. За можливості миттєвого виведення значних сум прогнозування щоденних відтоків стане вкрай ускладненим. У стресових сценаріях регуляторні моделі можуть почати класифікувати такі зобов'язання як менш стабільні.

Кредитним організаціям доведеться нарощувати запаси високоліквідних активів — насамперед резервів і казначейських облігацій США. Це скоротить частку коштів, доступних для менш ліквідних вкладень, включно з кредитами підприємствам і домогосподарствам. При цьому сукупний розмір депозитної бази системи необов'язково зменшиться — гроші просто швидше циркулюватимуть між банками, створюючи ризики для кожного окремого закладу.

Показовий приклад — бразильська система миттєвих платежів Pix. До I кварталу 2026 року нею користувалися близько 200 млн активних клієнтів, а місячний обсяг операцій досяг $650 млрд. Дослідження Центрального банку Бразилії за 2025 рік виявило пряму кореляцію: активніше використання Pix супроводжувалося зростанням запасів ліквідних активів і зниженням кредитного посередництва.

Індустрія прискорюється

Аналіз з'явився на тлі стрімкої активізації банківських проєктів із токенізованими грошима. 26 серпня 39 банківських асоціацій американських штатів створили альянс BankChain, який планує запуск загальнонаціональної блокчейн-мережі у 2027 році. У червні JPMorgan Chase, Citigroup, Bank of America і Wells Fargo оголосили про створення власної інфраструктури через The Clearing House. А 19 серпня HSBC і Standard Chartered провели першу реальну міжбанківську транзакцію з токенізованими депозитами на блокчейн-інфраструктурі SWIFT.

Напрямок перебуває на ранній стадії, і підсумкові наслідки залежатимуть від архітектури систем і правил міжбанківської взаємодії. Однак уже зараз очевидно: регуляторам і учасникам ринку необхідно заздалегідь адаптуватися до нової реальності, де швидкість руху капіталу стане головним чинником нестабільності.

Моя експертна оцінка: банківська система стоїть перед фундаментальним вибором між ефективністю та стабільністю. Токенізація неминуча, але без продуманого регулювання, яке обмежує надмірну волатильність депозитної бази, ми ризикуємо отримати крихку фінансову архітектуру, де кредитування стане розкішшю.