Індустрія рухається до миттєвих розрахунків, але в цієї медалі є зворотний бік. Мій аналіз останніх досліджень показує: масове впровадження токенізованих депозитів здатне кардинально змінити модель фондування банків, підірвавши стабільність їхньої ресурсної бази та обмеживши кредитування. Йдеться не про гіпотетичні ризики, а про цілком конкретні цифри, які змушують замислитися.
Токенізовані депозити — це цифрова форма банківських зобов'язань на блокчейні. На відміну від стейблкоїнів, вони залишаються всередині банківської системи і можуть приносити відсотки. Здавалося б, ідеально. Але саме швидкість таких розрахунків, яку всі хвалять, стає ключовою проблемою.
Традиційно частина депозитів залишається «залиплою» на рахунках через технічні складнощі переказу та лояльність клієнтів. Це дозволяє банкам прогнозувати грошові потоки. Токенізація знищує ці бар'єри. Клієнт в один клік переведе кошти туди, де ставка вища, а програмовані функції та ІІ-агенти автоматизують цей процес. Уявіть: смарт-контракти, що відстежують дохідність у реальному часі та переміщують ваші гроші між банками без вашої участі. Для банку це перетворює стабільний ресурс на «гарячі гроші».
Ефект доміно: від стабільності до дефіциту
Мої розрахунки, засновані на моделюванні ФРБ Далласа, показують масштаб загрози. Близько 80% відсоткового ризику американських банків (приблизно $5,8 трлн із $7 трлн) зараз підтримується «інерцією» депозитів. Якщо середній термін життя депозиту скоротиться на 10%, здатність банків приймати цей ризик впаде на $580 млрд (в еквіваленті 10-річних активів). Якщо ж чутливість ставок до ринку зросте на 10%, втрати становитимуть уже $700 млрд.
Це не означає, що кредитування скоротиться на цю суму безпосередньо. Але це означає, що банкам доведеться шукати дорожче довгострокове фінансування, що неминуче вдарить по вартості кредитів для бізнесу та населення.
Нова реальність: більше ліквідності, менше кредитів
Другий удар — по структурі балансів. Якщо вкладники зможуть миттєво виводити великі суми, банкам стане складніше прогнозувати відтоки. Регулятори, ймовірно, вважатимуть такі зобов'язання менш стабільними, що змусить банки нарощувати запаси високоліквідних активів (резерви, казначейські облігації США). Це напряму скоротить частку коштів, доступних для кредитування реального сектора.
Показовим є приклад Бразилії із системою миттєвих платежів Pix. До I кварталу 2026 року нею користувалися ~200 млн осіб, а місячний обсяг операцій досяг $650 млрд. Дослідження ЦБ Бразилії за 2025 рік підтверджує: зростання використання Pix призвело до збільшення запасів держоблігацій у банках і зниження кредитного посередництва. Це не точний аналог, але яскрава ілюстрація тренду.
Зволікання смерті подібне?
Показово, що банки самі прискорюють цей процес. 26 серпня 39 банківських асоціацій США створили альянс BankChain, який планує запустити загальнонаціональну блокчейн-мережу для токенізованих депозитів у 2027 році. JPMorgan, Citigroup, Bank of America та Wells Fargo уже працюють над своєю інфраструктурою через The Clearing House. А HSBC і Standard Chartered провели першу транзакцію з токенізованими депозитами на блокчейні SWIFT.
Технологія перебуває на ранній стадії, і підсумковий ефект залежатиме від архітектури та правил. Але моя професійна думка: банки, впроваджуючи токенізацію для підвищення ефективності, одночасно закладають міну під власну модель фондування. Питання не в тому, чи буде цей ефект, а в тому, наскільки швидко він проявиться і чи зможуть регулятори адаптуватися до нової реальності раніше, ніж почнуться системні проблеми.