Бакинський суд виніс знакове рішення, яке увійде в історію правозастосовної практики країни. Вперше в Азербайджані віртуальні активи були офіційно вилучені на користь держави на підставі вироку у кримінальній справі. Це не просто юридичний казус, а тектонічний зсув у підході влади до цифрових валют.
Суть справи та вирок
Йдеться про справу щодо двох фігурантів, затриманих Службою державної безпеки. Їх визнали винними за статтею 206-1.3 Кримінального кодексу, яка кваліфікує організацію незаконного прихованого переказу коштів в особливо великому розмірі за межі країни або назад. Механіка злочину ґрунтувалася на схемах взаємозаліків та інших способах нелегальних розрахунків.
Вирок виявився суворим: один з обвинувачених отримав обмеження волі на 2 роки 5 місяців і штраф у розмірі понад 3,6 млн манатів (приблизно $2,13 млн). Другий фігурант засуджений до 3 років обмеження волі та штрафу понад 31,4 млн манатів (близько $18,47 млн). Однак ключовим моментом стало рішення суду про вилучення 830 одиниць криптовалюти, які перебували на рахунках міжнародної платформи Binance. Активи були арештовані ще на стадії попереднього слідства, а тепер остаточно перейшли у власність держави.
Правова колізія та новий прецедент
Цікаво, що в офіційних документах не уточнюється, про яку саме криптовалюту йдеться — BTC, ETH чи інші токени. Це підкреслює універсальність підходу: суд застосував статтю 99-1 КК про спеціальну конфіскацію, яка поширюється на знаряддя та засоби злочину. Більше того, закон «Про протидію легалізації майна, отриманого злочинним шляхом» уже відносить віртуальні активи до категорії майна. Таким чином, суди вперше на практиці прирівняли цифрові валюти до матеріальних цінностей.
Контекст і значення для ринку
Це рішення — логічне продовження тренду. Раніше у 2025 році Сабаїльський районний суд Баку вже санкціонував арешт криптоактивів за аналогічною справою, але тоді йшлося лише про заморожування. Тепер процес завершено, і активи фактично перейшли державі. Варто зазначити, що окремий закон про віртуальні активи в країні досі не ухвалено, хоча Центральний банк очікує його появи не пізніше кінця 2026 року. Цю правову прогалину влада заповнює на практиці, створюючи прецедентну базу.
Для міжнародних бірж, які зазвичай оперативно виконують судові рішення, це сигнал: Азербайджан починає активно працювати з цифровими слідами. Подальша доля вилучених коштів — продаж на аукціоні, передача в резерви чи інше використання — поки залишається під питанням, але сам факт конфіскації вже говорить про багато що.
Мій погляд: Це рішення — чіткий сигнал для всіх учасників нерегульованого крипторинку в регіоні. Влада більше не розглядає цифрові активи як «сіру зону», а правоохоронці отримали робочий інструмент для їх вилучення. Для інвесторів це означає, що анонімність і безкарність при використанні криптовалют в Азербайджані закінчуються. Ринок вступає в нову фазу, де судові ризики стають реальним фактором.