Мінцифри та Мінпромторг розпочали розробку регламентів для впровадження ІІ-агентів у промислове програмне забезпечення. Йдеться про створення єдиних стандартів, які мають запобігти ситуаціям, коли вендори блокують інтеграцію сторонніх інтелектуальних систем, і водночас стимулювати розвиток національного, суверенного штучного інтелекту.
Суть ініціативи та терміни
Відомствам належить до 1 грудня 2026 року подати уряду перелік відкритих протоколів, за якими ІІ-агенти зможуть взаємодіяти з промисловим софтом. Це ключовий крок до усунення «цифрових бар'єрів», коли виробники ПЗ обмежують доступ до своїх систем, змушуючи клієнтів використовувати виключно пропрієтарні рішення.
Сам ІІ-агент визначається як автономна програмна система, здатна самостійно діяти в цифровому або фізичному середовищі для досягнення поставлених цілей. У промисловості такі програми вже застосовуються для прискорення технологічних процесів, роботи з конструкторською документацією, планування закупівель та обслуговування внутрішніх систем.
Показово, що найбільш зрілі впровадження агентів сьогодні зосереджені в клієнтському сервісі, розробці ПЗ, фінансах, роздрібній торгівлі та телекомі. У промисловому секторі повноцінні ІІ-агенти поки що залишаються рідкістю, і назвати це масовою практикою не можна.
Ринок і поточний стан
За оцінками аналітиків, частка рішень із реальною агентською функціональністю в російському реєстрі ПЗ становить лише близько 5% — це приблизно 11,9 тисяч розробників і понад 32,3 тисячі зареєстрованих продуктів. Для порівняння, у світі цей показник серед усіх ІІ-програм сягає 39%. Очевидний величезний потенціал для зростання.
Російський ринок корпоративних ІІ-агентів у 2026 році може досягти приблизно 30 млрд рублів. Однак експерти зазначають, що розробка та налагодження софту зі вбудованим агентом обходяться дорожче, як і його експлуатація. Тим не менш, економія робочого часу за рахунок автоматизації зрештою перекриває витрати на володіння такими системами.
Один із співрозмовників, які беруть участь в обговоренні заходу, назвав ініціативу радше антимонопольною, спрямованою на захист конкуренції, а інший уточнив, що документ поки що доопрацьовується. У Мінцифри наголошують: про обов'язкову інтеграцію в усе промислове ПЗ мова не йде — важливе сумісне застосування з урахуванням завдань підприємств і вимог безпеки.
Мій погляд: Це своєчасний і стратегічно важливий крок. Без єдиних протоколів взаємодії ринок ІІ-агентів ризикує залишитися фрагментованим, а великі вендори продовжуватимуть створювати закриті екосистеми. Стандартизація тут — не просто технічна формальність, а фундамент для здорової конкуренції та прискореного впровадження автономних технологій у реальний сектор економіки.