Ясамальський районний суд Баку виніс знакове рішення, яке увійде в історію правозастосовної практики країни. Двоє фігурантів справи, затриманих Службою державної безпеки, визнані винними в організації незаконного переказу коштів в особливо великому розмірі. Вперше в Азербайджані суд постановив вилучити віртуальні активи, визнані предметом злочину, на користь держави.
Йдеться про справу проти Б.Х.Р. та І.Р.Ф., які діяли через міжнародні платіжні платформи та біржі, здійснюючи транзакції за межі країни. Вирок, винесений 24 серпня, завершив тривалий процес, розпочатий понад рік тому з арешту активів.
Деталі вироку та масштаб покарання
Суд застосував статтю 206-1.3 Кримінального кодексу, яка кваліфікує дії як організацію прихованого переказу коштів в особливо великому розмірі. Покарання виявилося суворим: Б.Х.Р. отримав обмеження волі на 2 роки 5 місяців та штраф у розмірі 3,623 млн манатів (близько $2,13 млн). Його спільник І.Р.Ф. засуджений до 3 років обмеження волі та штрафу в 31,399 млн манатів (приблизно $18,47 млн).
Ключовий момент — конфіскація 830 одиниць криптовалюти, які перебували на рахунках міжнародної платформи Binance. Слідство наклало арешт на ці кошти ще на стадії попереднього розслідування, а тепер вони остаточно перейшли у власність держави. В офіційних документах не уточнюється, про які саме монети йдеться — BTC, ETH чи альткоїни.
Правова база: цифрові активи прирівняні до майна
Рішення ґрунтується на статті 99-1 Кримінального кодексу, яка передбачає спеціальну конфіскацію знарядь і засобів злочину. Закон «Про протидію легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму» відносить віртуальні активи до тієї ж категорії, що й матеріальні цінності. Таким чином, суд уперше на практиці застосував до цифрових валют той самий правовий режим, що й до традиційного майна.
Це особливо важливо на тлі відсутності в Азербайджані спеціального закону про криптовалюти. Центральний банк країни раніше заявляв, що очікує ухвалення відповідного законопроєкту до кінця 2026 року. Однак поточний прецедент демонструє: правовий вакуум заповнюється на практиці, і суди готові застосовувати наявні норми до нових реалій.
Контекст і значення для ринку
У 2025 році СДБ уже домагалася судового рішення про заморожування криптоактивів за аналогічною справою, коли Сабаїльський районний суд Баку постановив заблокувати кошти. Тепер процес перейшов на нову стадію — фактичне вилучення. Експерти зазначають, що міжнародні біржі, як правило, оперативно виконують судові рішення, однак подальша доля конфіскованих активів — продаж на аукціоні, передача до державних резервів чи інше використання — поки залишається невизначеною.
Мій коментар: Цей випадок — чіткий сигнал для всіх учасників нерегульованого крипторинку в Азербайджані та сусідніх країнах. Держава більше не розглядає цифрові активи як «сіру зону», а активно інтегрує їх у правове поле. Для інвесторів це подвійний сигнал: з одного боку, зростає ризик для тіньових операцій, з іншого — з'являється база для майбутнього легального регулювання, що в перспективі може зміцнити довіру до ринку.