У правовій практиці Азербайджану сталася знакова подія: суд уперше постановив конфіскувати цифрові активи на користь держави. Це рішення, винесене Ясамальським районним судом Баку, завершило багатоетапний процес, що розпочався понад рік тому з арешту активів у кримінальній справі.
Суть справи та вердикт
Фігуранти, відомі як Б.Х.Р. та І.Р.Ф., визнані винними за статтею 206-1.3 Кримінального кодексу. Ця норма кваліфікує організацію незаконного переказу коштів в особливо великому розмірі через взаємозаліки та інші розрахункові схеми, як з Азербайджану за кордон, так і у зворотному напрямку. Вирок, оголошений 24 серпня, виявився суворим: Б.Х.Р. отримав обмеження волі на 2 роки 5 місяців і штраф у 3,623 млн манатів (близько $2,13 млн), а І.Р.Ф. — 3 роки обмеження волі та штраф у 31,399 млн манатів (приблизно $18,47 млн).
Ключовим пунктом стало вилучення 830 одиниць криптовалюти, що перебували на рахунках міжнародної біржі Binance. Слідство наклало арешт на ці кошти ще на стадії попереднього розслідування, і тепер вони остаточно перейшли у власність держави. Примітно, що в офіційних документах не уточнюється, про які саме монети йдеться — BTC, ETH чи інші токени.
Правова база та безпрецедентність
Юридичною підставою для конфіскації стала стаття 99-1 Кримінального кодексу, яка дозволяє примусово та безоплатно вилучати знаряддя і засоби злочину, а також майно, здобуте злочинним шляхом. Чинне законодавство про протидію легалізації доходів уже прирівнює віртуальні активи до майна, що й дозволило суду вперше застосувати цей режим до цифрових цінностей.
Цей випадок — не просто одиничний епізод. Раніше у 2025 році Сабаїльський районний суд Баку вже санкціонував заморожування криптоактивів за аналогічною справою, але тепер процес дійшов до логічного завершення — фактичної передачі коштів державі.
Контекст і значення для ринку
Варто підкреслити, що в Азербайджані досі не ухвалено окремого закону про віртуальні активи. Центральний банк країни очікує його появи не раніше кінця 2026 року. На цьому тлі судове рішення демонструє, як наявні правові норми адаптуються до реалій цифрової економіки, заповнюючи законодавчий вакуум на практиці.
Міжнародні біржі, як правило, оперативно виконують судові приписи, що й сталося в цьому випадку. Однак подальша доля вилучених коштів — продаж на аукціоні, зарахування до держрезервів чи інше використання — поки залишається невизначеною.
Мій коментар: Цей прецедент сигналізує про якісний зсув у підходах азербайджанських правоохоронців до боротьби з цифровою злочинністю. Для учасників нерегульованого крипторинку це тривожний дзвінок: правозастосовна практика в регіоні стрімко наздоганяє технологічні інновації, і ризики роботи поза правовим полем стають дедалі відчутнішими.