Російський ринок високопродуктивних обчислень стоїть на порозі серйозних змін. В уряді активно обговорюють комплекс заходів державної підтримки для компаній, які закуповують обладнання для систем штучного інтелекту. Йдеться не просто про субсидії, а про системне вирішення проблеми дефіциту графічних процесорів (GPU), який загострився на тлі санкційних обмежень.

Ключове завдання, що стоїть перед робочою групою профільної підкомісії, — створити прозорі та дієві механізми стимулювання. Усередині країни виробництво GPU відсутнє, а імпортні поставки жорстко обмежені. Тому в пріоритеті — розробка критеріїв, які дозволять чітко відокремити ІІ-обладнання (GPU, NPU, високошвидкісні мережі) від майнінгового. Це принципово важливо, щоб пільги не пішли на видобуток криптовалют, а працювали на розвиток технологій.

Строки та механізми

За наявними даними, до кінця вересня влада має намір виявити нормативні бар'єри, що заважають віднести сучасне ІІ-обладнання до вітчизняної продукції, та підготувати базу для їх зміни. До кінця року мають бути готові пропозиції щодо пільгового оподаткування закупівель та інших механізмів зниження вартості володіння такою технікою. Відповідальним за виконання призначено Мінпромторг. Однак конкретні ставки та параметри підтримки поки залишаються за кадром — фінальні рішення ще належить затвердити.

Ситуація на ринку критична. За оцінками експертів, за останній рік комерційні ціни на сервери з продуктивними GPU зросли більш ніж удвічі, а в деяких випадках — утричі. Опитування, проведене серед учасників ринку, показало: 47% респондентів очікують подальшого подорожчання GPU-ресурсів протягом найближчих 12 місяців.

Думки розділилися

В експертному середовищі немає єдиної думки щодо того, як правильно адмініструвати пільги. Одні пропонують ділити обладнання за потужністю та класом, стверджуючи, що дорогі прискорювачі рівня Nvidia H200 нерентабельно використовувати для майнінгу. Інші наполягають на тому, що один і той самий чип придатний і для машинного навчання, і для видобутку криптовалют, а отже, критерієм має бути система загалом, а не сам чип.

Окрема проблема — класифікація. Зараз майнінгове та ІІ-обладнання йдуть за одним кодом УКТ ЗЕД, що створює формальний бар'єр. Лунають пропозиції прив'язувати пільги не до факту покупки, а до підтвердженого цільового використання. Інакше, попереджають аналітики, підтримка витече у криптовидобуток та сірий імпорт.

Є й ті, хто ратує за поетапну локалізацію виробництва, починаючи зі збірки за м'яких вимог і поступово підвищуючи планку протягом десяти років. Занадто жорсткі вимоги зараз, на загальну думку, лише загальмують і без того складний ринок. Водночас низка експертів наполягає: пільги мають поширюватися лише на техніку з реєстру вітчизняної продукції, а для цього необхідно ввести окрему категорію в класифікаторі ОКПД 2 для ІІ-чипів та прискорювачів.

Мій погляд: ініціатива своєчасна, але її успіх безпосередньо залежить від того, наскільки чиновникам вдасться уникнути формального підходу. Без чітких критеріїв «цільового використання» та боротьби із сірими схемами пільги ризикують перетворитися на ще один канал субсидування тіньового імпорту, що лише погіршить перекоси на ринку.