Російський ринок штучного інтелекту стикається з критичною проблемою — гострою нестачею графічних процесорів (GPU) та їхньою стрімко зростаючою вартістю. У відповідь на це робоча група при урядовій підкомісії активно опрацьовує комплекс заходів державної підтримки, включно з пільговим оподаткуванням для закупівель ІІ-обладнання. Ця ініціатива — сигнал про системний підхід до технологічного суверенітету, який зараз є пріоритетом для влади.
Ключові терміни та завдання
Згідно з планом заходів, до кінця вересня профільні відомства мають визначити норми, що перешкоджають віднесенню сучасного ІІ-обладнання до вітчизняної продукції. Паралельно розробляються технічні критерії, які дозволять чітко відокремити ІІ-прискорювачі (GPU, NPU, високошвидкісні мережі) від майнінгового обладнання. Це необхідно, щоб виключити зловживання та гарантувати, що пільги не підуть у криптовидобуток або сірий імпорт.
До кінця року група представить підсумкові пропозиції щодо податкових преференцій та інших механізмів зниження вартості володіння такою технікою. Відповідальним призначено Мінпромторг. Показово, що конкретні ставки та параметри підтримки поки не розкриті — це свідчить про складність узгодження інтересів відомств і бізнесу.
Думка експертів: як відокремити ІІ від майнінгу
Експертна спільнота розділилася в підходах до класифікації. Микита Казарян, керівник AI Platform у MWS Cloud (входить до МТС), зазначає, що за останній рік комерційні ціни на сервери з продуктивними GPU зросли більш ніж удвічі, а в окремих випадках — утричі. Згідно з дослідженням MWS Cloud, 47% респондентів очікують подальшого подорожчання GPU-ресурсів протягом найближчих 12 місяців. Казарян пропонує розділяти обладнання за потужністю та класом: дорогі прискорювачі рівня Nvidia H200 просто нерентабельні для майнінгу, що спрощує фільтрацію.
Однак Юрій Тюрін з MD Audit (входить до ГК Softline) справедливо вказує, що один і той самий прискорювач може використовуватися і для машинного навчання, і для видобутку криптовалют. Він наполягає, що критерієм має слугувати призначення системи, а не сам чип. Дмитро Панишев із «Центру зберігання даних» (входить до «Ростелекому») підкреслює проблему локалізації: в Росії GPU не виробляються, а для підтримки Мінпромторгу необхідна локалізація виробництва. Він пропонує поетапний підхід — від м'яких вимог до збірки до підвищення планки протягом 10 років, щоб не загальмувати ринок жорсткими умовами.
Водночас Андрій Панков із «ХайТеку» наполягає на жорсткій прив'язці пільг лише до російської техніки з реєстру згідно з постановою уряду №719. Він бачить корінь проблеми у відсутності окремої категорії в класифікаторі ОКПД 2 для ІІ-чипів та прискорювачів, через що продукцію неможливо визнати вітчизняною.
Мій аналіз: Ініціатива правильна, але головний ризик — бюрократичне буксування. Без чітких критеріїв і швидкого впровадження пільг російський ІІ-сектор продовжить втрачати конкурентоспроможність на тлі глобальної гонки. Ключове питання — не лише в податкових послабленнях, а й у створенні реальних стимулів для локалізації, інакше підтримка перетвориться на субсидування імпорту.